29 липня (обов’язковий спомин)

Марія вибрала кращу частку. А Марта готувала стіл для гостей. Так буває. «Хіба хочеш? Мусиш!» – часто чути приказку-виправдання. ... Читати далі »

Роздуми над Словом Божим на вівторок XVІІ звичайного тижня, рік І

Ісус говорить в притчах про Боже Царство. Що це означає?

Краще зрозуміти, чим є Царство Боже можемо зі слів «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Якщо їм належить, то принаймні вони знають, що воно таке. Знають, бо воно їхнє, як каже сам Ісус. ... Читати далі »

28 липня (обов’язковий спомин)

Як і всі погани, київський князь Володимир (958-1015) нічим добрим не вирізнявся. У нього був свій закон і своя мораль, свої стосунки з людьми близькими й далекими. З близькими він воював за владу, бо принцип був «або я, або мене». Далеких розглядав як потенційних підвладних. Жінок мав стільки, як добрий турецький султан. Тільки «офіційних» шестеро. А ще гареми по 300 жінок, у трьох містах. Одна з жінок, Рогнеда, стала його дружиною, бувши згвалтованою на батькових очах… ... Читати далі »

Роздуми над Словом Божим на понеділок XVII звичайного тижня, рік І

Ісус говорить про Царство Боже. У земному розумінні, за часів Ісуса, здійсненням щастя було стати царем, якому доступні всі земні блага. Сучасна людина сказала б: «хочу бути щасливою», а за часів Ісуса казали: «хочу бути царем». Тому Ісус часто використовує звороти «Царство Небесне» або «Царство Боже». Царство Боже можна зрозуміти як вершину щастя для людини. Ісус, бувши людиною тієї єпохи, вжив слово «царство». Бо в той час слово «цар» було синонімом щастя і талану в житті. Царство Боже можна розуміти як остаточне щастя. ... Читати далі »