Папа Григорій І Великий вирішив близько 601 р. вислати Пауліна до англосаксонського королівства Нортумбрії. Слухняний папському наказові чернець полишив римський монастир св. Андрія і подався на Британські острови.

Святий Беда Достойний переказує нам відомості, що Паулін виконував при тамтешньому дворі функції капелана королеви, св. Етельбурги. Також ми знаємо, що під час урочистого хрещення нортумбрійського короля Едвіна (також пізнішого святого) християнську віру бажали прийняти так багато підданий Едвіна й Етельбурги, що Паулін був змушений хрестити цілі натовпи у річках Свейл і Глен.

Попервах євангелізаційна місія Пауліна відбувалася без будь-яких проблем. Йому вдалося збудувати чимало каплиць і храмів та вділити незліченну кількість хрещень. Із часом, однак, поганські володарі Уельсу змовилися проти християнського Нортумберленду і вирушили зі своїми арміями, аби стати бо бою з військами короля Едвіна.

Святого монарха убито 12 жовтня 632 року в битві під Гартфілдом. Унаслідок воєнних дій та грабежів, які скоювали вояки під керуванням поганського короля Пенди, більшість християнських храмів Нортумбрії було знищено, а священиків, які прибули на Острови, повбивали.

Паулін та Етельбурга змушені були рятуватися втечею. Королева подалася до Франції, де у монастирі Фармутьє стала настоятелькою, змінивши на цій посаді свою сестру, св. Сатриду. Паулін же попрямував до Кента, де незабаром став єпископом Рочестерським. Там же 634 року йому переказали паллій, присланий для нього папою Гонорієм, який тим самим призначив Пауліна архиєпископом. Майбутній святий помер 10 жовтня 644 року.

Пьотр Джизґа, wiara.pl

Джерело: CREDO