Своє повчання з нагоди недільної зустрічі з вірними, що 29 липня 2012 р. відбулася на внутрішньому подвір’ї літньої папської резиденції у Кастель Ґандольфо поблизу Риму, Святіший Отець Бенедикт XVI присвятив поясненню відомої події чудесного помноження хлібів, про яку розповідається у шостому розділі Євангелії від святого Івана, адже за римо-католицьким літургійним календарем саме це євангельське читання припадало на ХVIІ звичайну неділю.
«Подію помноження хлібів, – мовив Папа, – Ісус потім коментує в капенаумській синагозі, вказуючи на Себе Самого, як на «хліб», що дає життя. Під час помноження хлібів Ісус діє так само, як і під час Тайної Вечері: «Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав тим, що сиділи» – так говориться у Євангелії (Ів 6,11). Наполягання на поділеному «хлібі» та на «відданні хвали» (грецькою мовою eucharistesas), привертає увагу на Євхаристію, жертву Ісуса Христа задля спасіння світу.
Святий Євангелист Іван вказує, що вже наближалось свято Пасхи. Погляд спрямовується на Хрест, дар любові, на Євхаристію, що є постійним триванням цього дару – Хрситос стає хлібом життя для людей. Пресвята Євхаристія – це постійна велика зустріч людини з Богом, в якій Господь стає нашою поживою, віддає Себе Самого, щоб перетворити нас у Себе Самого.
Далі Бенедикт ХVІ звертає увагу на те, що в євангельській події вказується також і на присутність хлопця, який, побачивши неабияку трудність, щоб нагодувати таку велику кількістю людей, віддає те, що має – 5 хлібів і дві рибини. Чудо, яке вчинив Ісус, не відбулось, так би мовити, з нічого, але із скромного взаємоподілу тим, що зі собою мав звичайний хлопець. Ісус не просить того, чого не маємо, але вказує, що коли кожен дасть те трішки, що має, знову може повторитись чудо – Господь може помножити наш найменший жест любові і вчинити нас співучасниками Свого дару.
Люди вражені чудом: бачать в Ісусові нового Мойсея, гідного влади, бачать нову небесну манну, забезпечене майбутнє, але зупиняються тільки на матеріальному, на тому, що спожили. Тоді Ісус, як читаємо в Євангелії, знаючи, що «вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, знову віддалився сам-один на гору» (Ів 6,15). Ісус не є земним царем, який володіє, але царем, який служить, який схиляється над людиною, щоб задовольнити не тільки її фізичний голод, але, насамперед, отой набагато глибший, прагнення напрямку, сенсу, істини, прагнення Бога.
«Просімо у Господа, – закликав Святіший Отець, – щоб дозволив нам наново відкрити важливість живитись не тільки хлібом, але істиноюж любов’ю, Христом, Тілом Христа, вірно та з великим усвідомленням приступаючи до Пресвятої Євхаристії, щоб дедалі глибше бути з Ним з’єднаними. Адже, не тільки Євхаристійна пожива перетворюється в нас, але і нас перетворює у таїнственний спосіб. Одночасно молімся, щоб нікому не бракувало хліба, потрібного для гідного життя, і щоб нерівності поборювались не зброєю насилля, але взамоподілом і любов’ю».
Після проказування молитви «Ангел Господній» Бенедикт ХVІ звернув окрему увагу на драматичні події в Сирії, закликаючи до припинення кровопролиття та насилля, а також на криваві замахи в Іраку, висловлюючи побажання, щоб до країни повернулась стабільність, примирення та мир.
Папа привітав різними мовами більші групи прочан, а потім вийшов на балкон з протилежного боку, щоб привітати та поблагословити ще й інших прочан, адже площа перед Апостольським палацом була заповнена десятками тисяч паломників, яким не знайшлось місця на просторому внутрішньому подвір’ї.
Джерело: Радіо Ватикан
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
