Роздуми до Слова Божого на урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, рік Б

Євхаристія є справжнім заспокоєнням наших прагнень. Можливо, невипадково, щоб віднайти світлицю для пасхальної вечері, двоє учнів мали піти за чоловіком, який несе жбан води. Тим, хто приводить нас на учту Агнця, є Святий Дух, Його і символізує отой чоловік. Саме Він прагне вказати на Ісуса, як на єдиного нашого Обручника, любов якого наситить наше спрагле серце.

Грецькою мовою жбан виражено словом кераміон – посуд зроблений з глини, подібно, як Адам. Святий Павло Апостол нав’язує до створіння людини, каже: скарб цей носимо в глиняних посудинах. Благодать Ісуса, до якої веде Божий Дух, є такою, яка в змозі цілковито, повністю виповнити нашу людську природу, бути відповіддю на всі її потреби.

«Хто годується Христом у Євхаристії, не потребує очікувань грядущого світу, щоб отримати життя вічне: він посідає його вже тут на землі, як передсмак майбутньої повноти, що огорне людину до кінця.» (бл. Йоан Павло ІІ, енцикліка Ecclesia de Eucharistia 18).

Джерело: CREDO