30 січня (довільний спомин)

Броніслав Маркевич (1842-1912) народився у Польщі, в Прухніку поблизу Ярослава. Під час навчання в перемишльській гімназії не уникнув певного розчарування у вірі. Однак це дало йому змогу зрозуміти, що чимало проблем суспільства виводиться з браку виховання молоді або недостатньо глибокого, релігійного її виховання. Тому, вирісши, він 1863 року вступив до духовної семінарії і 1867 року став священиком. Особливу увагу у своєму священицькому служінні приділяв саме молодим – хлопцям, підліткам. Аби краще вміти працювати з молоддю, вступив на додаткове навчання до університету Яна Казимира у Львові та Ягеллонського університету у Кракові. Викладав пасторальну теологію в Перемишльській семінарії.

Був добрим священиком, однак відчував прагнення до чогось більшого. Навчитися цього «більшого» він поїхав в Італію, до св.Дона Боско. Повернувшись у Польщу, зрештою заснував нове чернече згромадження, яке віддав під покровительство Архангела Михаїла. Не дочекався затвердження нової спільноти, хоча відіслав папери до Рима; краківський єпископ Адам Сапєга затвердив існування михалітів на дієцезіальному праві 1921 року, а на папському праві Згромадження було затверджене тільки 1966 року.

Попри це, діяльність отців-михалітів активно розвивається, а головний покровитель Згромадження, чиє ім’я означає «Хто як Бог», вказує всім напрямок наших духовних прагнень і поривань.

Декрет про героїчність чеснот Слуги Божого Броніслава Маркевича був промульгований 1994 року, а до грона блаженних його було зараховано 2005 року у Варшаві.

Зображається як священик в орденському вбранні, нерідко в оточенні дітей. Образи сучасних святих і блаженних найчастіше постають на підставі їхніх фотографій, тому немає спеціальної атрибутики для розпізнання особистості.

Джерело: CREDO