Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХІХ Звичайного тижня, рік І

«І обоє будуть одним тілом». То вже буде не два, а одне тіло. Отже, подружжя прирівнюється до тіла. Що ще у Святому Письмі порівняне з тілом? «І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: Це — Моє тіло, що за вас віддається» (Лк22, 19). Сказав же їм Ісус: «Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть цей хліб, житиме повік, а хліб, що Я дам, це — тіло Моє, що Я дам за життя світу». Змагалися тоді учні між собою, говорячи: Як може він дати нам тіло їсти? Сказав же їм Ісус: «Істино, істино кажу вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого і не п’єте Його крові, не маєте життя в собі… Тіло моє — справді їжа, а кров моя справді напій. Хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, в Мені перебуває, і Я в ньому…» (Йн 6, 51-56). Ісус прирівнює подружжя до Євхаристії — звісно, трошки в іншому масштабі.

Як два тіла можуть стати одним? Якщо віддадуть своє тіло, тобто своє життя, самого себе, свої плани, мрії, думки, переживання, найпотаємніші бажання своєму чоловікові/дружині так само, як Ісус Христос віддає своє Тіло у Євхаристії. Якщо трохи перефразувати Євангеліє, то можна сказати, що як (ви, подружжя) не їсте тіла одне одного, то не маєте життя в собі. Не дивно, що така близькість і жертовність трохи злякала апостолів, бо це самопожертва та відповідальність. Не матимеш у подружжі життя Бога, Його перебування, якщо не хочеш прийняти самопожертву.

Яким є моє подружжя? Чи я віддав усього себе? Чи я здатний на самопожертву? Чи я маю Божу присутність, Його життя у себе в сім’ї? Є й інші варіанти життя не в подружжі: «є скопці, що такими народилися з лона матері, є скопці, яких оскопили люди, і є скопці, які задля Царства Небесного оскопили самі себе». Можна не одружуватись, але в тих випадках замість чоловіка/дружини виступає сам Бог. Оскопити себе самого — це зректися своїх бажань, мрій, сімейного щастя і віддати себе Богу, віддати себе всього, своє тіло, думки, бажання. Точнісінько та ж самопожертва і прирівнення до Євхаристії та обітниця мати в собі життя.

Самопожертва дає змогу мати життя Бога в самому собі. Чи це в моєму житті є? Чи я хочу цього? Що я маю зробити і змінити, щоби мати в собі життя вічне?

Джерело: CREDO