Роздуми над Словом Божим на суботу ІІ тижня Великого Посту

Це надзвичайно складне Євангеліє, бо знаємо його майже напам’ять, як «отченаш».

Хотів би в ньому виділити тему сирітства двох хлопців, які мали батька. Вони обидва почувалися сиротами, хоча ними не були. Вони жили як сироти, хоча мали найкращого батька. Чого ж дивуватися загальному суспільному синдрому сироти, бо ж наші батьки не найкращі, а в багатьох їх просто немає…

Молодший син сам убив батька заявою, з якої розпочинається Євангеліє. Треба пояснити: заповіт стає чинним після смерті того, хто заповідає. Отже, син, який просить у батька частки своєї спадщини, прирікає батька на смерть. Каже: «Краще би ти, батьку, вже помер».

Але цікаво, що при цьому цей молодший син звертається словом «батьку». І завжди пам’ятає, що він хоч і недостойний, але все ж таки син: «Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм». Натомість старший син, який постійно залишається в батьковому домі, при отці, так до нього не звертається взагалі. Він каже: «Оцей твій син…» Так, ніби він сам не син, інакше мав сказати «оцей мій брат», бо в них же спільний отець. Звернення старшого сина до батька звучить без слова-звернення «батьку», а також це формулювання означає, що він жив в батьковому домі сиротою, слугою, рабом.

Євангеліє завершується повним нерозумінням, що відбулося зі старшим братом/сином, нерозумінням результату діалогу, словом батька, яке залишається без відповіді. Але також це Євангеліє завершується доброю волею батька щодо старшого сина та зверненням «сину».

А той відказав йому: «Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся». Батько повертає старшого до усвідомлення, що він не сирота, має отця, має брата, сам є сином і братом.

В усіх моїх незавершених діалогах з Отцем, в усіх моїх небажаннях «зайти всередину», долучитися до свята все одно залишається ця фраза-запрошення: «Сину…»

Питання лише в тому, коли я її почую та чи повірю й увійду, почувши.

Джерело: CREDO