Роздуми до Слова Божого на суботу ІІ тижня Адвенту
Перше читання згадує про Божу обітницю, переказану через пророка Малахію: «Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям» (Мал 3, 23-24). Мудрець Сирах переказує це пророцтво про Іллю такими словами: «Ти, як написано, приготовлений на часи прийдешні, аби вгамувати гнів Господній перед тим, як він спалахне, щоб навернути серце батька до сина і відновити покоління Якову» (Сир 48, 10). У Євангелії Господь Ісус говорить про виконання цього пророцтва в особі Йоана Хрестителя: «Ілля прийде й усе приведе до ладу. Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли» (Мт 17,11-12).
Йоан Хреститель закликав людей до навернення, погрожуючи їм Божим гнівом. У такий спосіб він, власне, стримував Божий гнів, який і справді загрожував грішним людям. Йоан торував шляхи Спасителю, який прийшов не засудити грішників, а віддав за них життя. Всі пророцтва не тільки сповнилися за часів Христа, але й сповнюються нині в тих, хто вірить Христові. Кожен з нас має запитати самого себе: що я роблю, аби так, як Йоан Хреститель, прокласти Спасителеві шлях до людських сердець?
Хреститель був пророк, як Ілля. Він безкомпромісно говорив правду, й завдяки цьому оберігав людей від життя у неправді. Був готовий свідчити істину, зрештою навіть за ціну власного життя. А чи сьогодні в Україні немає потреби відважних людей, які попровадять інших, навіть якщо страждатимуть, як Йоан Хреститель, чи як сам Христос Господь?
І ще один елемент пророцтва про Іллю, який «має прийти»: він наверне серця батьків до синів, і таким чином поверне лад серед людей. Це заклик до того, аби звернутися з усього серця до нового покоління, переказати їм віру в Бога, і виховати його до впровадження Божого ладу в суспільні справи.
Перше з цих завдань можливо виконати вже зараз, не відкладаючи. У цю мить ми відчуваємо пекучу потребу в лідерах. До другого завдання, віднови молодого покоління, теж необхідно взятися вже зараз, але результати будуть допіру років за тридцять. Стільки часу потрібно для виховання зрілих людей. Господь Ісус також почав навчати після того, як минуло 30 років. Отож нехай цьогорічне Боже Різдво приверне наші серця до дітей (може, треба прийняти нову дитину в нашу сім’ю?), аби ми за 30 років могли Господеві показати сина чи доньку, сказавши так, як у Псалмі з сьогоднішньої літургії: «Оце парость, що укріпив єси для себе» (Пс 80, 16).
|
