Роздуми над Словом Божим на V неділю Великого Посту, рік А

Бог каже до пророка Єзекиїла: «Ось я відчиню гроби ваші і виведу вас, народе мій, з гробів ваших» (Єз 37, 12). Разом зі словами: «І дам вам дух мій, і ви знову оживете» (Єз 37, 14) — це обітниця харизматичного оновлення спільноти, де ситуація духовної мертвоти порівняна з людиною, яка знаходиться в гробі. Святий Павло про таких каже, що вони живуть за тілом і тому не можуть подобатися Богові (пор. Рим 8, 8). «Тіло» в його тексті означає всі сили, що противляться Святому Духові, зарівно всередині людини, у вигляді її вад, як і зовні, у вигляді світу і бога цього світу, як св. Павло називає сатану (пор. 2 Кор 4, 4). Дещо далі св. Павло каже: «І коли Дух того, хто Христа воскресив з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас» (Рим 8, 11), то це означає, що Святий Дух, який перебуває у моєму тілі як у храмі (пор. 1 Кор 6, 19), після моєї смерті відбудує цей храм, дасть мені благодать нового життя!

Ісус каже до Марти: «Я є воскресіння і життя» (Йн 11, 25). Це означає, у конкретному випадку, що то Ісус вирішує, чи воскрешати Лазаря, і зробить це, коли сам захоче — Лазар не мусить чекати у гробі до «останнього дня», — згідно з вірою Марти. Ісус є водночас «життям»: це означає, що Він сильніший від будь-якої смерті й може кожного з нас обдарувати інтенсивним життям тепер і по смерті.