Роздуми над Словом Божим на вівторок XVIII Звичайного тижня, рік ІІ

Гігієна зовнішня та внутрішня. Мити руки, знаємо ми, потрібно. Це справа гігієни. Фарисеї не знали навіть такого поняття — гігієна, не вкладали в миття рук сучасного медичного значення, для них це був тільки припис, знак, релігійний сенс якого давно вивітрився. Слідкуючи за формою, вони втратили суть. Питання, порушене фарисеями, Ісус підносить на принципово вищий щабель розуміння і говорить про внутрішню гігієну. Про що Він говорить? — Що виходить з вуст людини? Слово. Як формується слово? У серці. Як воно потрапляє в серце? Через очі, вуха, розум. Джерело проблеми в тому, яке слово я споживаю. Саме воно, потрапляючи до моїх очей, вух, проходячи крізь розум, осідає в серці, а вже звідти виходить із вуст. Коли ми боремося з гріхами язика — обмовляннями, образами, приниженням, обзиванням, погрозами, наклепами, улестивістю… — маємо боротися з причиною гріха. Просто. Скільки часу в день у тебе займає перегляд телевізійних програм, а скільки — читання Божого Слова? Коли в час початку війни на Сході, час перших масових смертей у мене зносило дах, я виробив правило: поставити в баланс 1 до 1 читання Слова і новин. Той короткий період я жив у гармонії з собою та оточенням, не падав у депресію, скиглення…

Можна безкінечно точити битву проти конкретного гріха язиком, а можна регулярно відкривати Слово. Ситуація зміниться.

Цікаво, що запитання ставлять книжники і фарисеї, а відповідь отримують люди. Ми можемо ніби й запитувати Ісуса, але відповіді не отримаємо, бо перебуваємо у позиції фарисея. Це може бути чудовий тест. А чи не отримую я Божої відповіді через те, що давно став фарисеєм?

Учні підходять до Ісуса і кажуть, що фарисеї спокусилися (в оригіналі — «обурилися»). Що робить Ісус? Біжить утішати фарисеїв? Починає переживати, а чи Він їх часом не образив? Ні, нічого подібного. Ісус продовжує пояснювати тим, які хочуть Його слухати, Він не витрачає часу й душевних сил на переживання за фарисеїв. Ай-я-яй, бідненькі фарисеї образилися. Не кажу, що треба бути хамом, чурбаном, ображати людей і проходити повз них. Але неможливо бути християнином, говорити Слово і абсолютно всіх задовольняти.

Коментар Ісуса щодо фарисеїв: залиште їх. Це перше і ключове. Як же ми любимо не залишати, а зупинятися і перемивати кісточки тій чи тій людині, яка вчинила неправильно! Не треба, не затримуйтеся на цьому, залиште.

«А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму». Тут подвійна ситуація для кожного: ніхто з нас не іде життям без проводиря. Якщо твій проводир не Ісус, то яка імовірність того, що тебе веде сліпий? Кожен із нас має відповідальність перед іншими людьми: сім’єю, дітьми, друзями, колегами,молодшими братами, сестрами, веде інших. Чи я часом не сліпий? Як визначитися? Розділ благословень і проклять Ізраїля з книги Второзаконня вказує, як один із наслідків непослуху Богу, — сліпоту. Отож, я веду себе та інших до ями, якщо я не з Богом, називаю себе християнином, але не рахуюся з Його волею чи просто перебуваю в гріху. Тоді я сліпий, і скоро мене чекає раптовість і неочікуваність короткого польоту й невідворотного падіння. Чи все ж таки варто прозріти?