У ці дні в італійському місті Фабріано проходить 61-ий Літургійний тиждень, присвячений співвідношенню між Євхаристією і повсякденним життям людини.
Вступну доповідь зачитав Патріарх Венеції кардинал Анджело Скола. Перш за все єрарх зупинився на самих термінах - не лише на значенні Євхаристії, але і на значенні поняття «Повсякденне життя».
У Апостольському зверненні «Sacramentum caritatis» Папа Бенедикт XVI стверджує: «Євхаристія є Христос, Який дарує Себе нам, постійно творячи нас як Своє Тіло». У цій фразі містяться всі основні елементи богослів'я євхаристії: Євхаристія як Таїнство, Євхаристія як реальна присутність Христа, Євхаристія як жертва і Церква як res sacramenti, Його Тіло.
Кардинал Скола стверджує, що всі помилки і спотворення відносно Євхаристії, які мали місце впродовж історії, викликані нехтуванням якої-небудь з цих істин. Так, якщо не приділяти уваги літургіко-сакраментальному виміру Євхаристії, це неминуче приведе до абстрактного розуміння стосунків з Ісусом Христом. Якщо не говорити про реальну присутність, то це зведе специфіку християнства до розпливчатої релігійності. А забути про жертовний вимір означало б відірвати Євхаристію від унікальної спасительної місії Господа Ісуса. І, нарешті, зневага до аспекту Церкви як Тіла Христового привела б до індивідуалістичного сприйняття Євхаристії, звела б нанівець властивий їй аспект спілкування і поєднання.
Що ж ми маємо на увазі, коли говоримо про «повсякденне життя»? Кард. Скола вважає, що цей вираз містить в собі значно більше, ніж здається на перший погляд.
По-перше, повсякденне життя - це життєвий досвід, властивий всім без винятку людям. Чергування митей не складає повсякденне життя ні для неорганічного, ні для тваринного світу. Повсякденність передбачає наявність суб'єкта, який усвідомлює, визнає це чергування митей як таке. Таким чином, повсякденне життя - це досвід, характерний лише для людини.
По-друге, кажучи про повсякденність, ми маємо на увазі і аспект часу як невід'ємної частини життєвого досвіду людини. Про це свідчить сама етимологія слова «повсякденний». З одного боку, це «дні», з іншої - «всі дні», щодня життя. Кожна мить життя і кожен її простір. З цих життєвих просторів Патріарх Венеції виділив два: сферу почуттів і сферу праці.
Кажучи про «повсякденне життя», не можна мислити сьогодення без минулого і майбутнього. Сьогодення як таке можливе лише тому, що воно співвідноситься з чимось, що вже сталося і що ще повинне статися. Сьогодення - це простір свободи, минуле - простір пам'яті, а майбутнє - простір надії. Ці три аспекти виражають людське «я», що знаходиться в дорозі. Людина має минуле, володіє справжнім, але перебуває в той же час на шляху до остаточної реалізації - в цьому і полягає майбутнє.
Яким же чином Євхаристія освітлює цю повсякденність людини?
Сьогодення євхаристії, тобто наша участь в Святій Месі, в Божественній Літургії, співвідноситься з ясною заповіддю Господа: «Це робіть на Мій спомин». Постійне відновлення богослужіння євхаристії як в недільні, так і в буденні дні пов'язане з таємницею реальної присутності Христа, роблячи Христа Розп'ятого і Воскреслого сучасним кожній людині у будь-який час.
Якщо узяти сферу почуттів, то повсякденне життя переживається кожною людиною в її власному тілі, чоловічому або жіночому, і всяка дія і почуття людини виражає її «я», поміщене в контекст його статі. Повернемося до слів Бенедикта XVI: «Євхаристія, Таїнство любові, показує особливий зв'язок з любов'ю між з'єднаними в шлюбі чоловіком і жінкою. Поглиблення цього зв'язку є потребою, властивою нашому часу». Євхаристія - це Тіло нашого Господа. Саме такий дорогу Він вибрав, щоб ми могли приєднатися до дару Його Тіла і Крові. Повсякденною участю в Євхаристії вірні зростають в любові, на противагу тому, що відбувається в пануючій культурі, що претендує стерти статеві відмінності і відокремити любов від дітородження.
Ще одна важлива сфера людської повсякденності - праця, тобто здатність взаємодіяти з реальністю, яка включає економічний і суспільно-політичний виміри.
Євхаристія є діянням євхаристії, вершителем якого виступає сам Господь Ісус. Ми стаємо співвершителями цього діяння, що виражає суть людських діянь, які ніколи не є діяннями Творця, але діяннями Його співробітників. Євхаристія - це діяння, що передує і спонукає людські діяння.
переклад Milites Christi Imperatoris
|
