Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХІІ Звичайного тижня, рік І
І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах. І дивувались науці Його, бо слово Його було владне. І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий… А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши. І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?… І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
Хто в твоєму житті має «гучний голос»? Що в тобі може перекричати Слово Боже? Чим, або ж ким ти одержимий, від чого залежний? Можливо, це гріх, спокуса, прив’язаність тощо?
Щотижня відвідуємо храм Божий і не чуємо Господнього голосу, Його Слова. Фізично ти присутній на Святій Євхаристії, але думками десь далеко.
Замислись над своїми думками: де вони, з ким вони? Що тобі болить, що турбує, не дає спокою? Бог сходить у цій Літургії саме до тебе, в твою життєву ситуацію. Повір у Його силу, дай Йому можливість почати діяти у твоєму житті.
Одержимому чоловікові, а точніше, демонові, що був у ньому, Ісус наказав: «замовкни», що з грецької перекладається як «затиснути вуста», одним словом — «оніміти». Власне, коли це сталося, то чоловікові це не зашкодило, а навпаки — наблизило до Бога. Він тепер був спроможний чути Голос Божий.
Проси в Нього милості, щоб заглушив той «голос» у тобі, якого маєш. Можливо, це певне почуття провини, образа на когось, гнів, страх бути непочутим, почуття відкинутості тощо.
Слово «прийшов» у Капернаум з грецької означає «сходити, спускатися». Символічно це означає, що Ісус не просто приходить навчати нас у Святій Євхаристії, а власне сходить у кожну ситуацію нашого життя, і прагне її зцілити, очистити від гріха.
І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто — можемо перефразувати як «і Він зійшов у найбільш грішні сторінки нашого життя…»
Джерело: CREDO
|