Роздуми над Словом Божим на середу ІІ звичайного тижня, рік І

«І глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув, і його рука стала здоровою».

В описаній події можемо побачити справжність Ісуса. Те, ким Він є. А власне, Його ставлення до наших потреб, до нашого вибору.

Чому Господь зцілив руку цьому чоловікові?

Відомий принцип, що без мого дозволу Бог не втручатиметься у моє життя.  У Євангелії не написано, про що думав сухорукий, тільки згадується його присутність у синагозі. І з‑поміж усіх присутніх Ісус вибрав саме його. А людей там будо вдосталь.

Натомість позицію іродіан і фарисеїв чітко видно. Це обурювало і засмучувало Ісуса, але Він із цим нічого не міг вдіяти, не міг вплинути на хід їхніх думок. Вони вже зробили свій вибір.

Ще говориться про їхні кам’яні серця. Що мається на увазі?  Пам’ятаєте притчу про кам’яний ґрунт, куди впало зерно, і що воно засохло, не маючи «кореня» (пор. Мт 13). Дотримання всіх законів у суботу, бо так було приписано ще за Мойсея, мали виконувати всі. Можливо, цими правилами фарисеї і обмежили себе в розвитку. Не могли пустити своїх «духовних коренів» далі, ніж це було дозволено Законом.

Можемо зробити висновок. Ми своїми правилами, шаблонами, стереотипами, так званими «я це робитиму, бо так треба», зв’язуємо руки і собі — бо оточуємо себе певними рамками, — й Ісусові, тому що не дозволяємо Йому діяти в нашому житті, внести у це життя щось нове.

Ісус не просто так ходив до синагоги, Він там проповідував, промовляв Слово до всіх присутніх. І те слово почула і прийняла до свого серця лише одна людина, так званий сухорукий. Він відповів на заклик «стань посередині», не побоявся загального обурення, нарікання. Він вирішив піти далі за приписані закони. А на заклик «простягни руку» дав певну згоду, що готовий слідувати за Ісусом, за Його Словом. І Ісус, попри всі заборони, його зцілив.

Яке ти маєш серце? Чи готовий ти прийняти те зерно, яке Господь прагне в тобі посіяти, вкоренити? Чи готовий ти сказати «Ні» стереотипам і закладеним у тобі «так треба», і «вийти на середину»? Чи маєш сміливість «простягнути руку», щоб Ісус зцілив тебе, вдихнув подих життя в тебе?

Прагнучи іти за Ісусом, завжди матимеш перешкоди, і знайдуться ті, хто своїм наріканням і «порадами» намагатиметься завадити цьому, посилаючись на вагомі аргументи. Але це не може стати для тебе перешкодою, як воно не є перепоною для Бога, щоб діяти у твоєму житті. Лише слідуй Його Словом, Його Голосом, і матимеш у цьому щастя, бо це твій особистий вибір, твоє життя. І проживи його на славу Божу!