Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ІІІ Великоднього тижня

Фрагменти Євангелія, які читаємо сьогодні, становлять продовження вчорашніх віршів. Нагадаємо: Ісус говорив про те, що Він є хлібом живим, хлібом життя. Сьогодні ж фрагмент Євангелія розпочинається з суперечки між юдеями і запитання «Як?»… «ЯК ОТОЙ МОЖЕ НАМ СВОЄ ТІЛО ДАТИ ЇСТИ». Так і Никодим у своїй розмові з Ісусом мав подібне запитання «Як?»… «ЯК МОЖЕ ЧОЛОВІК УРОДИТИСЬ, КОЛИ ВЖЕ СТАРИЙ?» (Йн 3, 4).

Причиною, що викликала цю суперечку, стали сумніви в їхніх думках і серцях, відсутність віри та, відповідно, недовіра словам Ісуса. Власними силами намагались осягнути те, що для людського розуму було неосяжне. Апостол Павло у своєму посланні каже: «Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона зрозуміти — воно бо Духом оцінюється» (1 Кор 2, 14).

Щоб зупинити боротьбу-суперечку юдеїв, Ісус вдається до досить простих роз’яснень: викладає певну тотожність. «Якщо споживатимеш тіло і кров, то матимеш життя в собі», і навпаки. В цих словах Господь уже зосереджує нашу увагу на важливості тайни Євхаристії. Споживаючи тіло і кров, ти позбуваєшся спраги й голоду не на короткий проміжок часу, а назавжди, здобуваєш тим самим життя вічне. Як промовляв Ісус до самарянки, так і сьогодні промовляє до тебе: «Той же, хто нап’ється води, якої дам йому Я, — не матиме спраги повіки» (Йн 4, 14). Як Отець поєднаний з Ісусом, так і ми стаємо поєднані з Ним через Причастя.

«Хто хліб цей споживатиме, той повіки житиме».

Джерело: CREDO