Роздуми над Словом Божим на п'ятницю ХІ звичайного тижня, рік ІІ

Людина, хоч може жити в багатстві, однак помирає в убогості, тому що нічого з собою забрати не може. В біблійні часи, щоб підкреслити цей життєвий досвід, хоронили людей наго, обмотуючи їх в простирадло. Саме так був похований наш Господь. Його пустий гріб, який звіщає воскресіння, є наче символом тієї вільності, яку являв наш Господь на стежках Галілеї, будучи цілковито вільним.

Зовсім інакше були поховані тогочасні володарі Сходу. Маю на увазі фараонів, які намагалися усе забрати з собою… Чому так відбувалося? Тому, що вони так і жили… Оскільки їхнє життя було прив’язане до усього, що на землі, то усе вони намагалися забрати. Деякі можновладці давнини забирали з собою в могилу прислугу, коней, дружин ітд. Аж так непримиримим був факт смерті.

Як Ти збираєшся помирати? Які скарби хочеш забрати, бо можеш лише один скарб взяти з собою – Твої взаємовідносини з Богом.