Роздуми над Словом Божим на суботу ХХ Звичайного тижня, рік ІІ

          Сьогоднішнє Євангеліє представляє дві групи людей. Це книжники з фарисеями та учні Ісуса. Саме учні мають одного Отця й одного Вчителя. Спосіб життя цих двох груп формується через ставлення до Бога і до Христа. Перші це ті, що засідають на кафедрі Мойсея, розширюють свої філактерії і люблять, щоб люди звали їх учителями. Цю групу формує не їхній стосунок до Бога і Христа, але їхнє ставлення до інших людей (пор. Еф 6, 6).

          Таке антитетичне й полемічне представлення цих груп має на меті не так вказати, що християнська спільнота інакша й досконаліша, як підкреслити, що вона покликана бути інакшою і досконалішою.

          Святий текст, з одного боку, вказує, що християнство зросло на ґрунті юдаїзму, а з другого — що християнство виділяється з нього. Тим, що його виділяє, є визнання Христа як єдиного Вчителя спільноти. Саме Його слово надає вигляду й сенсу спільноті. Ісус зобов’язує всіх до служіння ділом та правдою (пор. 1 Йн 3, 18), служіння, яке є любов’ю. Адже Ісус присутній серед нас як Той, хто служить (пор. Лк 22, 27).