Субота, 20.04.2024, 05:49


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2015 » Квітень » 3 » Христос сходить у наші глибини, куди ми боїмося зійти
21:48
Христос сходить у наші глибини, куди ми боїмося зійти

Роздуми над Словом Божим на Велику Суботу

Страсна субота присвячена згадці про перебування Христа в гробі та Його зішесті у відхлань. Завтра буде ранок воскресіння, завтра буде зустріч із Воскреслим і Прославленим. А сьогодні світ ще нехай помовчить, бо Творець життя «зазнає стану смерті, стану відділення душі від тіла… Цей стан померлого Христа є таїнством гробу і сходження до аду. Це — таїнство Великої Суботи, коли Христос, покладений до гробу (див. Йн 19, 42), являє нам великий суботній відпочинок Бога (пор. Євр. 4, 4‑9.), що після здійснення (пор. Йн 19, 30) спасіння людей наповнює миром цілий світ (пор. Кол 1, 18-20)» (ККЦ 624).

Сьогодні «Христос зійшов у глибину смерті (пор. Мт 12, 40; Рим 10, 7; Еф 4, 9), щоб «померлі почули голос Сина Божого, а вчувши — оживуть» (Йн 5, 25). Ісус, «Творець життя» (Діян 3, 15), помер, «щоб смертю знищити того, хто мав владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерті все життя тримав у рабстві» (Євр 2,14-15). Від того часу Воскреслий Христос має «ключі смерті й аду» (Одкр 1, 18), і «перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Флп 2, 10).

«Велике мовчання панує сьогодні на землі, велике мовчання і велика самотність. Велике мовчання, бо Цар спить. Земля здригнулася й затихла, бо Бог спочив у тілі й пішов будити тих, що спали від віків (…). Він іде шукати нашого праотця, загублене ягня. Він іде до тих, що сидять у темряві й тіні смерті. Він іде, щоб урятувати від болів невільника Адама і з ним невільницю Єву — Він, їхній Бог і водночас їхній Син (…). «Я Бог твій, і задля тебе Я став Сином твоїм. Пробудись, ти, що спиш, бо Я не створив тебе, щоб ти був тут, закутий у ланцюги в аді. Встань із мертвих, бо Я є життя мертвих» (Стародавня проповідь на Велику Суботу)» (ККЦ 63).

Гадаю, і нам сьогодні варто зупинитися та заглибитись у цю тишу. Бо так, як Христос зійшов у відхлань за невільником Адамом і невільницею Євою, так сходить і за нами, за мною і тобою, сходить у глибини твого серця, туди, куди ти сам боїшся зійти. Сходить, щоб оживити усе, що мертве в моєму житті через мій гріх.



Джерело: CREDO

Переглядів: 491 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz