Роздуми над Словом Божим на середу I тижня Адвенту

Ісус піднявся на гору, з якої відкривалися гарні краєвиди на Галілейське озеро. Дуже вдале місце для проповіді і споглядання Божої краси. Власне, погляньмо детальніше на цю територію. Причиною утворення озера  став розлом текотонічної плити і саме узбережжя водоймища є однією з найнижчих ділянок суші на землі. Йдеться про те, що гори, які оточують Галілейське озеро, є досить високі і це робота не з легких, піднятися на узвишшя. У Писанні також сказано, що сила людей прийшла за Ним. Зі собою вони привели тих, кому найбільше потрібне було Боже зцілення («кривих, калік, сліпих, німих та багато інших… (Мат 15,30)).

В українському перекладі Біблії сказано, що хворих та немічних клали до ніг Ісуса і Він їх оздоровлював. А оригінальне слово, яке вживається – έρριψαν – кидати вниз, скидати, розкидати. Щоб зрозуміти, чому ці люди були «кинуті», звернемося ще одного уривку від Матея, де також вживається це слово: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені (кинуті  – від авт.), як ті вівці, що не мають пастуха ( Мат 9,36)». Вони були кинуті, розпорошені, палі, бо не мали Пастуха, бо Ісус займав не те місце  в їхньому житті. І тут не обов’язково йдеться про людей, котрі насправді мають фізичні вади, скоріще Святий Матвій хотів наголосити на тому, що відсутність Бога приводить до падіння. Інше повчання, яке можна винести з цього уривку це те, що часом нам потрібні інші віруючі люди, щоб допомогти прийти нам до Престолу Божого.

Таки ми всі благословенні, коли у нас вдома є їжа, тепло і всі здорові. Насправді, це дар Божий, про який Наш Отець Небесний дбає. Це показано у сьогоднішньому Євангелії: «А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі (Мат 15,32)». Не сказано, що люди просили в Нього їжі, Ісус сам подбав про неї. Часто сприймаємо нашу власність, як належне, забуваючи про те, що отримали ми все з Божої волі. За все дякуємо Господеві, за хліб, одяг, здоров’я, житло, мир, друзів, родичів, близьких, спільноту, можливості та інші речі.

Ці три дні перебування з Богом на горі біля Галілейського моря нагадує святкування Пасхи. Щоб вберегти свій народ від втрати сили і падіння, Ісус, за посередництвом Святого Духа, дарує їм Хліб Живий (причастя). Таїнства нам потрібні, щоб не знесилитися у житті духовному і світському. А те, що сім хлібів перетворилося на сім кошиків, свідчить, що Божа любов і милосердя є нескінченними. 

Джерело: CREDO