Роздуми над Словом Божим на урочистість Усіх Святих

Сьогоднішня Літургія Слова показує нам християнське бачення історії та щастя. Євангеліє нагадує про новий закон, який дає Христос на горі Блаженств. Це дивний Закон, дивні блаженства, але так це бачить Бог. Істинне щастя полягає саме в цьому: убогість духом, плач, лагідність, голод і спрага праведності, милосердність, чистота серця, миротворчість, переслідування за правду, зневага й переслідування заради Христа. Новий Мойсей — Ісус — залишив нам оцей новий Закон, про який маємо собі частіше нагадувати, щоби знати Божі орієнтири для нашого життя.

Перше ж читання нам відкриває краєчок небесної Літургії, у якій беруть участь спасенні, тобто святі, кого сьогодні вшановує Католицька Церква. Вони прославляють Бога, осягнувши вічність. На запитання хто це, старець каже: «Це ті, котрі прийшли з великої скорботи й випрали свій одяг, і вибілили його в крові Агнця». У цій відповіді описується шлях, подібний до Блаженств. Іноді християнство сприймається як знеболююче: Бог має забрати всі проблеми/хвороби/нещастя/зло/тощо, аби мені стало легше. «Велика скорбота», «зневага й переслідування заради Христа» — ось путь. І Кров Агнця, яка очищує нас. Хоча кров не очищує, більш того, її важко відіпрати з одягу, однак кров Агнця інша: у Святому Причасті Ісус очищає і зміцнює, щоби цей шлях «великої скорботи» ми пройшли з Божою силою та змогли взяти участь у вічній небесній Літургії. Тоді «ми будемо подібні до Бога, адже побачимо Його таким, який Він є». Тож уперед, до спільноти святих!