 «Свідчити в нашу епоху про те, що великі устремління людського серця знаходяться в Бозі»: таке звертання Папи Бенедикта XVI учасникам XXXI Мітингу Дружби Народів в Ріміні, який відкрився в неділю Святою Месою під проводом єпископа Франческо Ламбіазі. У своєму посланні Святійший Отець віддає дань пам'яті отцеві Луїджі Джуссані, засновникові руху «Комуніоне е Лібераціоне».
Отже, Мітинг відкрився побажанням Бенедикта XVI, яким він також застерігає від ризику сприймати життя в чисто матеріальному ключі. Людська природа, пише Бенедикт XVI, посилаючись на тему Мітингу в Ріміні -- це перш за все серце, яке знаходить своє вираження в прагненні до великого. Це устремління є характерною і неповторною рисою всього людського, іскрою кожного вчинку людини - від праці до сім'ї, від наукового пошуку до політики, від мистецтва до задоволення повсякденних потреб. «Кожна людина -- підкреслює Папа в своєму посланні, направленому монсеньору Ламбіазі і підписаному кардиналом Бертоне -- відгадує, що саме в здійсненні якнайглибших бажань свого серця вона може знайти можливість самореалізації, самонаповнення, стати по-справжньому самою собою». «Людина -- читаємо далі -- нерідко схильна до спокуси зупинитися на малому, на тому, що приносить «дешеве» задоволення і задоволення, що доставляє миттєву радість, на легкодосяжних, але настільки ж ілюзорних речах». «Бог -- продовжує Папа, - прийшов в світ, аби розбудити в нас бажання великого», а «з нашого боку ми повинні очистити наші бажання надії, аби прийняти Божественну любов». Цитуючи Блаженного Августина, Бенедикт XVI стверджує: «Наше життя - в тому, аби вправлятися в бажанні». Ми можемо просити у Бога все, що добре. Добрість і сила Бога не знають грані між великими і малими речами, між матеріальними і духовними, між земними і небесними. У діалозі з Ним, коли ми приносимо Йому все наше життя, ми вчимося бажати благих речей, бажати, кінець кінцем, самого Бога.
У своєму посланні Папа згадує про п'яту річницю кончини монсіньора Джуссані, засновника руху «Комуніоне е Ліберационе», якому Мітинг в Ріміні присвятив особливий розділ, - його слова, картини з життя і коротке відео, де показана любов дона Джуссані до життя. Сам він говорив: «Не хочу жити марно, і це - моя одержимість».
На проповіді під час Святої Меси відкриття Мітингу єпископ Ріміні поставив акцент на красі, властивій стосункам між Богом і людиною. Цю ж тему монс. Ламбіазі зачепив в інтерв'ю нашому кореспондентові:
«Євангеліє цієї неділі відсилає нас до слів Господа Ісуса про те, що ми запрошені на трапезу, яку Бог Отець бажає влаштувати для всіх Своїх дітей. Таким чином, існує збіг між бажанням Бога і бажанням людини, і цей збіг вписаний в глибину серця людського - там є своєрідний «підпис», залишений Богом на Його шедеврі і що вселила в це серце велике бажання щастя. Бути щасливими можна лише разом - щастя не в нарцисизмі, а в спілкуванні».
Єпископ Ламбіазі пояснив, яке значення має проведення Мітингу Дружби Народів в знаменитому «місті розваг» - Ріміні. Ось вже 31 рік саме тут миряни ставлять в центр всього духовність:
«Мені здається, що Мітинг - це частинка тієї душі, яку миряни з «Комуніоне е Ліберационе» прагнуть внести до цього міста. Згідно стереотипу, Ріміні - місто розваг, але Ріміні - це також місто, пов'язане з асоціацією імені Папи Івана і місто Мітингу. Його характеризують об'єднання мирян: досить подумати про 5 тисяч братів і сестер з «Комуніоне е Ліберационе», про 3 тисячі скаутів, про 2 тисячі учасників «Католицької Дії». Одним словом, в нашому місті є цілий народ, який піклується про творення в нім цивілізації любові».
Ріміні стане своєрідним підготовчим етапом до з'їзду італійської Церкви в місті Реджіо Калабріа. З'їзд буде присвячений соціальній доктрині Церкви. На Мітингу звучить немало свідчень і роздумів про те, як зробити соціальну доктрину закваскою суспільства. Монс. Ламбіазі назвав Мітинг «генеральною репетицією» зустрічі в Калабрії. Він також поділився своїм враженням, хоча і назвав його поверхневим, що, на жаль, миряни останнім часом впали в якусь «дрімоту», сталі менш активні. І Мітинг в Ріміні покликаний стати поштовхом до нового пробудження мирян в Церкві і суспільстві.
переклад Milites Christi Imperatoris
|
