Роздуми над Словом Божим на спомин Введення у храм Пресвятої Богородиці

«Коли Він ще промовляв до людей, то Його мати й брати стояли надворі, намагаючись поговорити з Ним. Хтось сказав Йому: Ось Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи з Тобою розмовляти».

В іншому перекладі говориться, що рідні Його стояли поза будинком. Ісус у цей час був у приміщенні, в домі, де навчав і проповідував. Цим домом може бути церква, до якої я ходжу, родина, моє серце, внутрішній світ де Ісус перебуває в мені.

А Мати і брати надворі. Про що це говорить? Може, їм також потрібно увійти з тобою у відносини? Чи ти, прийнявши до свого дому Ісуса, прийняв Марію — Матір Божу? Як часто ти молишся за Її заступництвом?

Хтось помітив і наголосив, що мати з братами поза будинком, надворі. А дехто просто може ігнорувати факт їхнього існування.

Що Ісус на це каже? Якщо подивимося значення слів, то помітимо, що слово «хто» може також означати «як». Тоді суть речення міняється: як мати Моя? як брати Мої?

Питання звучить як пожив. Як так вийшло, що Я один ввійшов у твій будинок, а як же родина Моя?

Можна навести життєвий приклад. Коли ти одружуєшся чи виходиш заміж, то впускаєш до свого дому не тільки нареченого, але маєш запросити і його родичів, друзів. Цим ти виражаєш йому свою любов, повагу — як і те, що приймаєш цю людину в своє життя з усією її історією, хоч би яка вона була. Як знаємо, батьки становлять невід’ємну частину нашого життя. Саме у такому випадку будуються здорові й гармонійні стосунки в родині.

«І, вказавши своєю рукою на своїх учнів, промовив: Ось Моя мати і Мої брати». Читаючи Євангеліє далі, побачимо, що учні свого часу прийняли не тільки Ісуса як Господа, але і Марію, мати Його, до себе в дім. Тому Він і ставить своїх учнів як приклад покори, бо вони чинять волю Бога Отця.