Роздуми над Словом Божим на четвер ХVIІ Звичайного тижня, рік ІІ

Притчі Ісуса про Царство Небесне дуже прості й наочні. Він не говорить про трансцендентне та іманентне, а про звичайне,буденне. Біля Ісуса були учні-рибалки, для яких закидання сітей становило щоденну рутину. А Ісус із цією рутиною порівнює Царство Небесне?! Воістину, Бога можна знайти і в рутині.

Євреї боялися моря, вірили, що в морі живе зло, морем панує зло. Тому порівняння Царства Божого з неводом, який закидають у море, говорить про те, що тут, у світі, також панує зло, і Боже Царство — це таке втручання в царство зла.

З іншого боку, невід захоплює рибу, для якої природно залишатися в морі, на суші вона гине.  Ми, люди-риби, боїмося Божого Царства, сприймаючи Його як небезпеку, смерть. Ми воліємо залишатися в морі-злі, вважаючи його своїм природним середовищем.

Коли Ісус говорить про Царство Небес, ми автоматично ми перекладаємо це на свої уявлення про царства землі. Цікаво, що царство в людському розумінні — це найбільша мета, яку кожен прагне осягнути. Кожен хоче бути царем, мати владу, визнання, авторитет, гроші, мати не просто жінку, а царицю… Отже, царство — це мета. А коли Ісус порівнює Царство з неводом, Він каже, що царство це не мета, а засіб. Мета — хороша риба, тобто людина. Непогано було б трансформувати наші уявлення про царства земні на підставі ось цього знання про Царство Небесне. Мета — не влада, а люди.

Невід — це засіб полювання на рибу. Господь також полює за нами. Невід має таку властивість: риба відчуває, що вона безнадійно застрягла, лише тоді, коли невід уже витягають. Поки невід закинений, риба вільно плаває і може не знати, що вона вже впіймана. Божий невід набагато більший за рибальський, а між закиданням і витяганням минає набагато більше часу. Хтозна, може, ти вже зловлений, але поки цього не знаєш? А може, невід великий, як світ, і ми всі вже в ньому, і єдине принципове питання — ми добра риба чи сміття?

Невід забирає все, що трапляється на його шляху: добру рибу, погану, дірявий чобіт, водорості. Цим Господь хоче сказати, що Він не гребує ніким. До останнього Він дає шанс кожному, Він буде розбиратися уважно і вже на березі. Чи є хтось, хто вважає себе дірявий чоботом, сміттям і нікому не потрібним? Може, нікому і не потрібний, окрім одного Господа.

Слово «сіть, невід» у Біблії вживається багато разів і часто в негативному значенні. Сіть це поневолення, залежність, пастка, підступ, гріх. Чому Ісус використовує це слово, яке вже «скомпрометувало» себе? Може, Він хоче, щоб єдиною нашою залежністю, поневоленням, було Царство Небесне.