Шукаємо дива по чужих далеких світах, а воно - поруч…
Храм Різдва Пресвятої Богородиці, що в Самборі, відомий тим, що тут зберігаються мощі покровителя закоханих святого Валентина.
Коли доводиться чути про святих, то перед очима постає сувора постать старшого чоловіка - аскета чи пустельника… Але таким не міг бути той, хто освячував таїну кохання. А яким же був насправді святий Валентин? З ікони на нас дивиться глибинним і водночас добрим поглядом любові зовсім юний вродливий священик. У житті Валентин був таким же.
За легендою, християнський священик Валентин жив у Римі за часів імператора Клавдія. Поруч із священицьким покликанням займався медициною. Войовничий Клавдій вважав, що сім'я заважає солдату воювати за імперію і заборонив воїнам одружуватися. Валентин, незважаючи на цей указ, продовжував таємно вінчати закоханих. За це його заарештували і посадили у в'язницю. Сидячи під вартою, Валентин закохався у сліпу дівчину - дочку в'язничного наглядача і завдяки своїм медичним знанням зцілив дівчину. У ніч перед стратою (14 лютого 273 року) прислав коханій зворушливий лист, який підписав "Твій Валентин". Відтоді маємо цей гарний звичай - дарувати "валентинки".
Мощі Святого Валентина зберігаються у Самборі з 13 травня 1779 року. У Римі в архівах Папського інституту є запис про те, що священомученик Валентин є покровителем Перемишльсько-Самбірської Єпархії. Документ, який підтверджував правдивість мощів, на жаль, зник за часів перебування УГКЦ в підпіллі.
Через скло в труні видно частину черепа, окремі кістки та предмет, подібний до каменя. Вважають, що це камінь з гробу св.Валентина в Римі. Поряд - скляна капсула з миром від мироточивих мощів Святого.
Священик церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі отець Богдан Добрянський розповідає, що біля мощів святого Валентина часто відбуваються дива зцілення. Хто торкається реліквії, переживає велику любов і має щасливу сім'ю. Сюди приїжджають люди з усіх куточків України, аби прихилити голову в глибокій пошані до Святого.
Коли двоє сердець починають битися в унісон - це не просто так. Музику кохання для них Господь пише на небесах. Тому тут, біля престолу, на якому стоїть маленька позолочена домовина із тлінними останками святого Валентина, завжди можна побачити пару молодих або навіть старших людей, які тримаючись за руки моляться; закохані приносять сюди свій дар Божий - кохання. І кожен пошепки промовляє: "Святий мучениче Валентине, навчи нас любові мудрої, відважної і щирої, приємної, ніжної і нерозбещеної, терпеливої, відданої і вірної".
|
