Роздуми над Словом Божим на середу V Великоднього тижня

Виноградна лоза завжди була символом Ізраїлю — Вибраного народу. Тепер, коли Ісус говорить про новий Народ Божий, себе Він ставить за основу.

Уже раніше, пояснюючи, що Він є справжнім Хлібом, Ісус ствердив: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Йн 6, 56). Тобто після Святого Причастя кров Ісуса пульсує в людині, підтримуючи в ній нове життя. Образ лози — подібний: сік, немов лімфа, виходячи з коріння винограду, дозволяє гілкам жити, а також приносити плоди. Комусь може здаватися, що це дублікат тієї самої думки, а для людей кожне повторення нецікаве, набридливе або навіть нуднувате… за винятком одного повторення — серцебиття. В тому, хто в Ісусі перебуває, перебувають Його слова, а постійне пригадування Його слів дозволяє нам дедалі краще розуміти Його правду. Вона ж, немов кров, що сягає найвіддаленіших клітин нашого організму, проникає в найглибші закамарки нашої душі, стає правдою нашого життя і дозволяє приносити плоди: «Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградній лозі, ось так і ви, якщо не перебуватимете в Мені».