Про небезпеки, пов'язані зі сцієнтичним ставленням, зазначив сьогодні у своїй першій в часі Адвенту проповіді о. Раньєро Канталамесса. Він виголосив її у каплиці Матері Відкупителя в Апостольському палаці у присутності Святішого Отця і його співпрацівників.
Проповідник Папського Дому зазначив, що, коли невіруючий науковець стверджує, що "Бога немає", то осуджує світ, якого не знає, пристосовує відомі йому властивості до предмету, який не в змозі осягнути. "Щоб бачити Бога, треба відкрити інші органи зору, треба наразити себе на небезпеку ночі", - сказав капуцин. У той же час він застеріг, що не слід пов'язувати відкидання сцієнтизму з відкиданням науки або підозріливістю щодо неї. Таке ставлення могло б зробити погану послугу вірі - сказав о. Канталамесса. Водночас він нагадав приклад відкритого і конструктивного підходу до науки, який виявляв нещодавно проголошений блаженним Джон Генрі Ньюман. Він зазначив, що конкретним прикладом нового і позитивного ставлення Католицької Церкви до науки є також діяльність Папської Академії Наук, де вчені різного світогляду, віруючі та невіруючі збираються разом, щоб представити і вільно обговорити свої ідеї щодо проблем, що становлять взаємне зацікавлення в галузі науки і віри.
На думку Проповідника Папського Дому, слід також бути обережними, тому що серед невіруючих учених, особливо серед біологів та космологів, можна побачити деяку конкуренцію: хто піде далі у ствердженні повної маргіналізації та запереченні значимості людських істот у Всесвіті та океані життя. "Таке бачення людини має також практичні наслідки, в культурі та менталітеті. В такому випадку слід говорити, на мій погляд, про атеїстичний антигуманізм, і навіть нелюдяність "- сказав о. Раньєро Канталамесса.
За матеріалами іноземних інтернет-видань перекладено Milites Christi Imperatoris
|
