Четвер, 28.03.2024, 18:16


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2012 » Лютий » 6 » НОВА ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ. LINEAMENTA
15:22
НОВА ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ. LINEAMENTA


СИНОД ЄПИСКОПІВ XIII ЗВИЧАЙНА ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ НОВА ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ
ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ
LINEAMENTA


«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку.» (Мт. 28, 19-20). Цими словами Ісус Христос відправив своїх учнів проголошувати Добру Новину всьому світові, перед тим, як він вознісся на Небо і зайняв своє місце праворуч Отця (пор. Еф. 1, 20). Учні складали маленьку групку і їх називали свідками Ісуса з Назарету, його земного життя, його науки, його смерті, та більш за все, його воскресіння (Ді. 1, 22). Хоча ця місія здавалась неможливою, Господь Ісус додав їм відваги, обіцяючи дар Утішителя, якого його Отець зішле в його ім’я (пор. Ів. 14, 26) і який «наведе вас на всю правду» (Ів. 16, 13). Крім того, він запевнив їх у тому, що постійно з ними перебуватиме: «Я з вами аж до кінця віку» (Мт. 28, 20).
Після П’ятидесятниці, коли вогонь Святого Духа спочив на апостолах (пор. Ді. 2, 3), що зібралися для молитви «разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та його братами» (Ді. 1, 14), мандат Ісуса Христа почав діяти. Через Дар Святого Духа, рясно вилитого Ісусом Христом (пор. Ів. 3, 34), започаткувалася Церква, яка є місійною по своїй природі. Насправді, відразу після отримання помазання Святого Духа, св. Апостол Петро «виступив…підняв свій голос» (Ді. 2, 14) і проголосив спасіння в ім’я Ісуса, якого «Бог зробив Господом і Христом» (Ді. 2, 36). Перемінені даром Духа, учні пішли поширювати «Євангеліє Ісуса Христа, сина Божого» (Мк. 1,1) до відомого тоді світу. Їхнє проголошення досягло Середземномор’я, Європи, Африки і Азії. Ведені Святим Духом, який був даний Отцем і Сином, послідовники апостолів продовжили їхню місію, яка є актуальною аж до кінця віків. Стільки, скільки Церква існуватиме в світі, вона повинна проголошувати Благовість наближення Царства Божого, науку Її вчителя та Господа, але, понад усе, Особу Ісуса Христа.
Слово «Євангеліє»,  τò εύ αγγέλιον, використовувалось уже з початків існування Церкви. Його часто вживав св. Павло, щоб вказати на повністю нову економію спасіння (пор. 1Сол. 1, 5 далі; Гал. 1, 6-9 далі) та проповідування Євангелія, довіреного йому Богом, яке він виконував «з великою запопадливістю» (1 Сол. 2, 2). Термін «Євангеліє», крім цитат знайдених в св. Марка (Mк. 1, 14-15; 8, 35; 10, 29; 13, 10; 14, 9; 16, 15), часто використовувався Євангелистом Матеєм у значенні «Євангеліє Царства» (9, 35; 24, 14; 26, 13). Св. Павло використовував вираз «євангелізувати» (εύ αγγελίσασθαι, пор. 2 Кор. 10, 16). Цей термін зустрічається також в Діях апостолів (Дії 8, 4, 12, 25, 35, 40) і він пройшов величезний розвиток через усю історію Церкви.
Останнім часом термін «євангелізація» відноситься до кожного аспекту діяльності Церкви. Апостольське Повчання Evangelii nuntiandi, оприлюднене 8 грудня 1975 року, зазначає, що євангелізація включає проповідування, катехизацію, літургію, сакраментальне життя, поширення благочестя та свідчення християнського життя (пор. Evangelii nuntiandi 17, 21, 48 далі). У цьому Апостольському Повчанні Слуга Божий Папа Павло VI викладає результати ІІІ Чергової Генеральної Асамблеї Синоду Єпископів, яка проходила від 27 вересня по 6 жовтня 1974 року для розгляду теми «Євангелізація у сучасному світі». У наступні десятиліття цей документ спричинив очевидний поштовх у євангелізаційній діяльності Церкви, яка, в свою чергу, відбувалась за безпосередньої участі людей (пор. Evangelii nuntiandi 29, 38, 70).
У ширшому контексті євангелізації, особлива увага зосереджена на проголошенні Доброї Новини тим особам і людям, які дотепер не знали Євангелія Ісуса Христа. Ця missio ad gentes охарактеризувала поточну діяльність Церкви, яка включає в себе деякі привілейовані моменти своєї історії, як наприклад, місійні зусилля на Американському континенті, а також в Африці, Азії та Океанії. В Декреті Ad gentes Другий Ватиканський Собор наголосив на тому, що природа Церкви є таки місійною. Згідно з дорученням засновника християнства – Ісуса Христа – християни повинні не лише забезпечити місіонерів, тобто тих, хто проголошує Євангеліє нехристиянам, своїми молитвами та матеріальними ресурсами, але й особисто покликані поширювати Царство Боже у світі відповідно до свого покликання та можливостей. Це завдання має особливу актуальність в сучасній ері глобалізації, коли, з різних причин, багато людей, які ніколи не знали Ісуса Христа, іммігрують до країн з давніми християнськими традиціями і, таким чином, входять у контакт з християнами, які є свідками Господа Воскреслого, постійно присутнього в Церкві, а особливо у своєму Слові і Тайнах.
З моменту свого заснування, більше 45 років тому, Синод Єпископів обговорював тему missio ad gentes на різних синодальних зборах. Таким чином, єпископи розглянули, з одного боку, місійну природу Церкви, а з іншого боку, науку Другого Ватиканського Собору, який у соборному Декреті Ad gentes зазначив, що Синодові Єпископів відповідає місійний характер: «Оскільки обов’язок проголошення Євангеліє у всьому світі падає, насамперед, на плечі єпископів, тому Синод Єпископів, чи «постійна Рада єпископів для усієї Церкви» серед справ, які мають спільний інтерес, в першу чергу повинен дбати про місіонерську діяльність, яка є найважливішим та найсвятішим завданням Церкви» (Ad gentes, 29).
В останні десятиліття чимало було сказано про актуальність нової євангелізації. Беручи до уваги те, що євангелізація є характерною ознакою діяльності Церкви та враховуючи те, що проголошення Євангелія Аd gentes вимагає формування місцевої спільноти і окремих церков у країнах першої євангелізації, то нова євангелізація, в першу чергу, звернена до тих, хто відійшов від Церкви у традиційно християнських країнах. На превеликий жаль, цей феномен присутній навіть у тих країнах, в яких Добра Новина була проголошена кілька сотень років тому, але тепер не було зроблено достатньо для того, щоб навернути у християнську віру окремих осіб, сім’ї та суспільства. Хоча це становище було належним чином розглянуте на Спеціальних Асамблеях Синоду Єпископів континентального та регіонального характеру, які відзначались з нагоди приготування до Ювілею 2000-го року, все ж, ця тема і надалі залишається серйозним викликом для всієї Церкви. З цієї причини, Його Святість Папа Бенедикт XVI, після того, як порадився зі своїми братами в єпископаті, вирішив скликати ХІІІ Чергову Генеральну Асамблею Синоду Єпископів з 7 по 28 жовтня 2012 року для обговорення теми «Нова євангелізація для передавання християнської віри». Далі, продовжуючи роздуми над цією темою, метою, до якої прямуватиме синодальна асамблея буде перевірити теперішню ситуацію окремих Церков і простежити, у сопричасті зі Святішим Отцем Папою Бенедиктом XVI, Єпископом Риму і Пастирем всієї Церкви, нові методи і можливості для передавання Доброї Новини людям у нашому сучасному світі з відновленим ентузіазмом, притаманним святим, які були радісними свідками Господа Ісуса Христа, того, «Хто був і Хто є і Хто приходить» (Од. 4, 8). Ця справа вимагає поводитись подібно до книжника, навченого про Небесне Царство, який зумів передати нове і старе з дорогоцінного скарбу Традиції (пор. Мт. 13, 52).
Цей Lineamentа, складений за участю Звичайної Ради Генерального Секретаріату Синоду Єпископів, є важливим етапом у підготовці до цієї синодальної асамблеї. В кінці кожного розділу є деякі питання, які призначені для того, щоб розвинути обговорення на кожному рівні Церкви. З цією думкою, цей Lineamentа буде відправлена Синодам Єпископів Східних Католицьких Церков sui iuris, Конференціям єпископів, дикастеріям Римської курії та Союзу генеральних настоятелів, з яким Генеральний Секретаріат Синоду Єпископів підтримує офіційні контакти. Ці органи повинні заохотити до обговорення цього документу на відповідних територіях, які знаходяться під їх компетенцією: єпархіях, територіях пастирської юрисдикції, парафіях, конгрегаціях, асоціаціях, рухах тощо. Ради єпископів, Синоди Єпископів та вищеназвані органи після цього підсумують спостереження і представлять доповідь Генеральному Секретаріату не пізніше 1 листопада 2011 року, у свято Всіх святих. За участю Чергової Ради, ці відповіді будуть уважно проаналізовані та включені в Instrumentum laboris, робочого документу для синодальної асамблеї.
Висловлюючи, в очікуванні, мою вдячність цьому спільному проектові, який представляє собою цінний обмін дарами, проблемами та пастирською опікою, я вручаю кожен аспект ХІІІ Чергової Генеральної асамблеї Синоду Єпископів материнському захисту Благословенної Діви Марії, Зірки Нової Євангелізації. Нехай Церква, через Її заступництво, отримає благодать відновити себе у Святому Дусі, щоб у наш час, з відновленим завзяттям, вона могла виконати заповідь Господа Воскреслого: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню» (Мк. 16, 15).



Нікола Етеровіч
Титулярний Архиєпископ Цібалу
Генеральний Секретар

Ватикан
2 лютого 2011
Празник Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа




"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
Переглядів: 528 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Лютий 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz