Роздуми над Cловом Божим на понеділок Великодньої Октави
Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими та скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам і сказали: «Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його і звільнимо вас від неприємностей». Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями — аж до сьогодні.
Сьогоднішнє Євангеліє говорить про важку та неймовірну правду і про брехню, просто брехню, але навіки.
Ми часто стаємо перед вибором, чи говорити правду, і часто потрапляємо в капкан легкої брехні. Вважаємо, щось можна викрутити, якось вислизнути. Гадаємо, що вигідніше і простіше просто збрехати. І так робимо. Зрештою результат нашої брехні стає таким, як і результат брехні первосвящеників: «І це слово розійшлося між юдеями — аж до сьогодні».
Первосвященики думали зробити все це тихцем, непомітно, але впіймалися в той самий капкан, що й усі брехуни: про їхній обман ми читаємо і через 2000 років. Якщо нас сьогодні моральні пояснення не зупиняють перед брехнею, то хай протверезить банальний прагматизм: це невигідно, про це так чи інакше дізнаються всі, навіть якщо про це потім і не скажуть. Один раз ставши брехуном, не відмиєшся ніколи.
Ось такий нехитрий урок можемо дістати при навіть неглибокому читанні Письма. Продовжуючи цю тему, ми натрапляємо на одне мимовільне порівняння. Брехня первосвящеників, людей авторитетних, і правда жінок про Воскресіння Христа. Тут потрібен невеличкий історичний екскурс. Жінки у стародавньому Ізраїлі не мали права свідчити в суді, аж настільки не довіряли їхньому слову, яке нічого не вартувало. Так Ісус, щоб об’явити про неймовірне — своє Воскресіння, — використовує для цього найбільш невідповідних осіб: жінок. Щоби сказати важку і неймовірну правду, можна було обрати таких, кому напевно повірять, тих же старійшин та первосвящеників… Жінки, яким і без того не довіряли, мали наважитися і сказати: «Ісус воскрес». У цьому, наприклад, всі апостоли намагалися переконати Тому, а він не повірив. А тут жінки…
Безсумнівно, вони наражали себе на реноме брехунів, пройдисвітів, божевільних, хоча були послані говорити правду. А первосвященики, вже маючи авторитет, використовували його для того, щоби брехати. Парадокс?
Джерело: CREDO
|