Роздуми над Словом Божим на ІІ Великодню неділю, рік Б, (неділю Божого Милосердя)

Ось минув тиждень, як ми згадували воскресіння Господа Ісуса. І сьогоднішній уривок показує проблеми віри апостола Томи.

«Якщо не побачу… не повірю» (Йн 20, 25).

Що ж таке віра?

«Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих» (Євр 11, 1).

Але звернімо увагу на ще одне слово. Уривок починається словом «звечоріло». Цілий день апостоли провели в замкненому приміщенні. Чому? Бо боялися. Чи вони не знали про воскресіння Ісуса? Думаю, до вечора Марія Магдалина вже принесла новину про Ісуса живого:

І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа» (Йн 20, 18).

Вони знали — але в глибині серця мали сумніви. Бо коли людина сумнівається, то народжується страх. Тому Ісус з’являться, і перше, що каже, — «Мир вам!» Розум апостолів отримав інформацію про воскресіння, але доки вони не зустрілися з Ісусом особисто, то ця інформація ніяк не впливала на їх життя. Й досі залишався страх перед майбутнім. Ісус не раз, коли зцілював, додавав такі слова:

«Не бійся! Тільки віруй» (Мк 5, 36), «віра твоя спасла тебе» (Лк 17, 19).

Навіщо? Адже зцілення відбулося. Для чого Ісус вдруге повернувся до апостолів? Адже вони вже раз бачили Його воскреслого? В цьому й полягає милосердя Бога, що Він має підхід до кожного. Аби й Тома набув досвіду воскреслого Ісуса. Для Нього питання віри дуже важливе. Бо «праведник з віри буде жити» (Рим 10, 17).

Виявляється, житиму я чи ні — залежить від віри. Віра стає джерелом. А де її можна брати?

Можна її черпати з новин, з журналів, книжок. Можна нескінченно поповнювати свої знання. Наш мозок буде дедалі більше й більше отримувати гігабайти інформації. Мені зараз не йдеться про те, щоб не читати книжок або не цікавитися новинами. Але просто провести співвідношення: скільки часу я проводжу з інформаційним світом, а скільки хвилин щодня — в «горниці», наодинці з Божим Словом. А от чи ця інформація здатна дати життя чи, навпаки, ще більше посіє страху за завтрашній день? Чи ця інформація здатна надихнути тебе? Чи ще більше засіє сумніви, чи взагалі ти на щось здатен у цьому житті?

«…бо там, де пройде ця вода, оздоровить усе, і де пройде той потік, усе буде жити» (Єз 47, 9).

Слова — як вода, що омиває наше серце. І чим проникнуті слова, саме те й потрапляє в наше серце. Наша віра зростає з дня на день, як дерево. Саме з Біблії тече той оздоровчий потік. Бо в ній записано Слово Того, Хто творив Словом. Біблія — не енциклопедія. В неї інша мета:

«Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очах своїх учнів. А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, щоб мали життя в Його ім’я» (Йн 20, 31).

У ній є достатньо, аби ти і я увірували! І Ісус готовий не тільки вдруге прийти, як для апостола Томи. Бог готує це слово для тебе особисто щодня. В цьому і є Його Милосердя. Він прагне щодня виливатись у твоє серце й надихати, відживлювати кожну суху гілочку твоєї віри. Й не втомлюється повторювати:

«Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене» (Йн 14, 1).

«Не будь невіруючий — а віруючий» (Йн 20, 27).

Джерело: CREDO