Роздуми на Словом Божим на вівторок І звичайного тижня
Євангеліст Марко в сьогоднішньому уривку Євангелія описує перше чудо, вчинене Ісусом: вигнання з людини злого духа. Це діється у Галілеї, хоча Йоанове хрещення відбувалося неподалік Єрусалима. Однак Ісус починає здалеку, з периферії, і одночасно ізсередини, бо із синагоги, місця зібрань віруючих. Серед віруючих, у місці культу, є нечистий дух… Цей дух знає, хто такий Ісус (хоча чи знав до кінця?), але не хоче мати нічого спільного з Ним.
Ісус не розмовляє зі злом: просто наказує, і силою свого слова викидає нечистого духа з людини і з місця поклоніння.
Людина (я?) може знати, хто такий цей Ісус, але одночасно може не бажати мати будь-що спільне з Ним. Навіть віруюча людина, яка перебуває на літургії! Це страшно. Ісус показує, що прийшов визволити людину з неволі, прийшов навчити нас, навіть якщо ми далекі від релігійних центрів. І хоче нас очистити від наших демонів, від «віри», яка обмежується лише знанням. Слово Боже може й нас визволити. Бог не хоче нас погубити, як стверджує одержимий. Навпаки: відповідаючи на зустріч із живим Ісусом та Його Словом, ми зустрічаємось із джерелом життя.
Господи Ісусе, Ти, який звільняв людей з-під влади сатани, допоможи мені сьогодні не лише визнавати Тебе устами й розумом, а й іти за Тобою, бо лише в Тобі повнота життя!
Молитва дня з псалму: «Возрадувалося у Господі моє серце,.. бо я возрадувався у Твоєму спасінні».
|
