Субота, 20.04.2024, 12:30


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2015 » Серпень » 12 » Перший крок до неба
20:42
Перший крок до неба

Роздуми над Словом Божим на четвер ХІХ Звичайного тижня, рік І

Коли світ поспішає, коли намагаєшся не відставати від його ритму, то цілком логічно, що починаєш жити за принципами «все й одразу», і якщо можна — якомога швидше. Проте в Небі не поспішають і мають час на те, щоб зачекати. Власне, вміння зачекати, як на мене, є першим кроком до Неба.

Якби ви отримали завдання дібрати кілька характерних рис Бога, то щоб ви про Нього сказали? В моєму списку однією з найпрекрасніших рис Бога є саме вміння чекати, Його довго терпеливість. Грецький варіант фрази «потерпи ще» означає «зробися великодушним». У вмінні чекати й постійно давати нам черговий шанс на виправлення проявляється Його нескінченна любов до нас та віра, що щось таки з нас, слабких, егоїстичних та по суті своїх злих, може таки бути.

А як справи у нас, із нашим умінням чекати? Якщо говоримо, що наслідуємо Бога, то чи задумуємося, як там із нашою терпеливістю? У сьогоднішньому Євангелії першим кроком злого слуги до пекла стало бажання отримати тут і тепер борг іншого співслуги. Непрощення та відсутність терпеливості так тісно переплітаються, що стає важко відділити одне від іншого. Й тоді ми задихаємось самі і душимо того, кого не можемо простити. Натомість коли ми вчимося чекати стосовно інших та стосовно себе, то стаємо великодушними, тобто розширюємо свою душу.

Певне, однією з найболючіших форм сучасного рабства є невіра в те, що Бог здійснює свій план відповідно до свого небесного часу, а не нашого пришвидшено земного. Часто впадаємо в зневіру, бо не бачимо Його дії, бо хочемо мати результат уже тут. Якщо прошу про щось тебе, Боже, то хочу бачити вже, як Ти дієш. У такі моменти підкрадається сатана, який шепоче нам: «А Він узагалі діє? А спробуй вирішити все сам». І ми починаємо — так само, як Сара, — шукати десь Агарі, щоби замість Бога здійснити Божий план.

«І він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю» (Євр 6, 15) — а це вже ми читаємо про Авраама. Осягнемо нашу обітницю, якщо будемо мати терпеливість. То як, умієш чекати?



Джерело: CREDO

Переглядів: 514 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Серпень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz