Вівторок, 22.08.2017, 11:05


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Наш час
Яндекс.Погода

Міні-чат
200














Головна » 2017 » Червень » 30 » Першомученики Римської Церкви
08:53
Першомученики Римської Церкви

30 червня (довільний спомин)

Якщо кров мучеників – це насіння християнства, то Рим воістину є Вічним Містом, і буде містом християнства до кінця часів, стільки у ньому загинуло учнів Христових. Спомин Першомучеників Римської Церкви, який відзначається сьогодні (встановлений 1969 року), безпосередньо пов’язаний з такою відомою в історії подією, як спалення Рима за часів Нерона. Навряд чи він насправді сам звелів підпалити місто, але його поведінка була більш ніж дивна: декламувати вірші, театрально загорнувшись у тогу, з лірою в руках, і не давати ніяких розпоряджень, поки пожежа не стихла, – це не поведінка відповідальної людини. Та й пізніше його рішення – оголосити, що в усьому винні християни, аби скерувати обурення погорільців на їх винищення, – радше скидається на якогось сучасного горе-політика, який робить брудні справи руками дурного натовпу, аніж на імператора Римської імперії. Слово «погром» виникло не так давно, а от явище знане споконвіку. І що стосується християн, то погроми починалися саме з них, з винищення їх цілими домами та сім’ями… Спомин римських першомучеників пов’язаний зі святкуванням урочистості Петра і Павла; у календарі ці люди, чиї імена залишились невідомими (так само як їх число), слідують за первоверховними Апостолами. Один Господь знає всіх поіменно, а ми з ними познайомимося, як із загубленими братами й сестрами, коли зустрінемося всі у небі – аби лиш туди дістатися! Безліч «сімейних» зв’язків відкриємо там, і кожен матиме те, чого йому бракувало на землі: хто не мав сестер чи братів, або не мав їх як близьких людей; кому не пощастило з тітками, дядьками, племінниками, дідусями… «Ніхто не є самотнім островом». Чому було спалено Рим і винищено тисячі вірних? Історик Тацит пише так: «…не зникала ганебна чутка, й люди вірили, що пожежа відбулася з наказу [кесаря]. Аби її усунути, підставив Нерон винуватців (…) чиї спільноти християнами називалися. Початок цій назві дав Христос, який за панування Тиберія був засуджений на смерть прокуратором Понтієм Пилатом; а придушений до часу згубний забобон знову вибухнув не тільки в Юдеї, де це зло сталося, але й у столиці. (…) Хапали насамперед тих, хто цю віру визнавав публічно (…) А смерті їм завдавали принизливої, так що, вкриті шкурами диких тварин, вони гинули, роздерті псами або прибиті до хрестів. А як денне світло згасло, то вони горіли, служачи нічними смолоскипами». – А отже, виходячи з запису історика, мешканці Рима чисельно навертались у християнство. Рим тих часів відзначався пишністю знаті, розбещеною поведінкою, «грецькими звичаями» (тобто содомським гріхом), моральною вседозволеністю, скерованістю на бездумне задоволення, викиданням непотрібних немовлят на смітники… Нічого дивного, що Апостол Йоан писав у своєму Одкровенні про «вавилонську блудницю». Це ж бо ще не був «наш» Рим, який хоч і донині небезпроблемний, та все ж таки став центром Церкви і моральним якорем. Людина створена Богом, і в кожній є Його образ, нехай і спотворений… ті люди вже мали досить усієї розпусти й розбещеності. Вони ставали християнами, бо це була можливість і самому почутися людиною, а не шматком плоті, й до інших ставитися як до людей, братів і сестер, а не до сексуальних об’єктів. Успіх проповіді про чистоту й гідність був могутній. І зокрема за це їх цькували, як диких звірів. Не дивуймося сьогодні, що світ і надалі нас цькує, коли ми проповідуємо гідність і цінність людини, сім’ї, дітей, важливість чистоти. Молімося до Першомучеників Римської Церкви, які прекрасно розуміють таке становище.
Джерело: CREDO

Переглядів: 30 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів записів

Друзі сайту




























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz