Четвер, 25.04.2024, 17:23


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2014 » Листопад » 29 » Пильнувати до часу Його повернення
18:59
Пильнувати до часу Його повернення

Роздуми над Словом Божим на І неділю Адвенту, рік Б

Коли Ісус вознісся на небо, то залишив кожному його обов’язки і завдання. Разом із ними ми отримали Святого Духа. Ми постійно маємо пильнувати себе, в очікуванні на другий прихід Христа. Ми не можемо знати, коли ця зустріч станеться, коли ми ще будемо дітьми, дорослими чи вже у старшому віці, — це закрито для всіх і відомо Богові Єдиному. Мабуть, у кожного з нас буде свій час зустрічі з Владикою неба і землі.

Що ж означає слово «пильнуйте»? Чи означає це, що мені потрібно перестати спати вночі, щоб пильнувати? Тоді я матиму синці під очима і буду зовсім непродуктивна. У Євангелії від святого Матея міститься уривок, де він описує випадок з учнями Ісуса, які заснули у момент чи не найбільшого випробування для Ісуса: «І, прийшовши, і знову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були» (Мт 26, 43)». Так сталося усі три рази, коли Ісус відходив на молитву. Виявляється, що духовна витривалість найбільше зникає тоді, коли вона найбільше потрібна! Наприклад, пильнувати за маленькою дитиною означає передбачати небезпеки, які можуть бути, і прибрати їх, або огородити, якщо можливо. Так і в духовному світі: набагато важче протистояти гріху, ніж попередити його дію.

Уривок Євангелія від Марка нагадує притчу про таланти (чоловік, який від'їхав і залишив свій дім), описану у Євангеліста Матея. Мені приємні слова, що Ісус земну Церкву називає своїм домом, так як і моє серце. Найголовнішою людиною у домі залишився вартовий. Це людина, яка слідкує за тим, хто входить у дім, веде спілкування та слідкує за порядком. Здається, не така вже важка праця, — але найвідповідальніша, бо від правильності її виконання залежить життя усього дому. Хоч би який фах я мала, хоч би чим займалася, моє ставлення до своїх обов’язків формує життя дому. Можу я піти на каву, якщо на мої послуги чекає людина? Можу я знехтувати правильністю заповнення документів? Можу я дозволити собі зловживати авторитетом на роботі,у сім’ї? Влада, праця і відповідальність — те, що залишив нам Ісус, щоб ми пильнували це до часу Його повернення.

Переглядів: 472 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz