Роздуми над Словом Божим на четвер V Великоднього тижня
Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові! А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю. Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна.
Як завжди, Йоан уміє в кількох рядках представити невимовну глибину і дати тему для нескінченних роздумів: Перебувайте у моїй любові. Тоді як у Старому Завіті була заповідь возлюби Бога усім серцем, Ісус закликає залишитись у Божій Любові, дозволити любити себе. Бо Бог перший полюбив нас. І в Ісусі Христі доказав нам свою любов. Хтось колись порівняв смерть Ісуса на хресті з освідченням у коханні.
У контексті попереднього фрагменту Йн 15, 1-8, де Ісус представлений істинною виноградною лозою, а учні галузками, сьогоднішній фрагмент підказує, що тим соком, який оживляє галузки і дозволяє їм приносити плоди, є, власне, любов. Ця любов бере свій початок у Бозі, має пройти через нас і принести плід — любов до ближнього. Від нас — учнів Ісуса, сучасних галузок, вимагається лише не всохнути, не затамувати цей струмінь любові: «Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете». Нам лише здається, що то ми маємо напрацюватись, аби зберегти Божі заповіді; Ісус же закликає наповнитися Божою любов’ю, зрозуміти і відчути її, а тоді нас «прорве» рясністю добрих учинків: «Хто перебуває в мені, а я в ньому, — той плід приносить щедро».
|