П`ятниця, 29.03.2024, 10:55


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2014 » Квітень » 3 » Потрібне єдине свідчення
10:59
Потрібне єдине свідчення

Роздуми над  Словом Божим на четвер IV тижня Великого Посту

Сцена з сьогоднішнього Євангелія нагадує суд, але суд незвичайний, бо на ньому люди судять Бога. У єврейському суді правда зазвичай мала бути підтверджена свідками. На такого свідка Ісус кличе Йоана Хрестителя, визнаного авторитета, до якого юдеї самі посилали делегацію, — але його свідчення не приймається.

Також Ісус згадує Мойсея, але вже не як свідка, а як того хто звинувачує: «Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви! Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він».

Та найбільш цікавим способом захисту, котрий застосовує Ісус, є викликання Бога Отця за свідка. Зазвичай будь-яка правда в суді мала бути підтверджена двома свідками, але існував виняток: коли справа стосувалася визначення батька дитини: було достатньо свідчення однієї людини — батька. Тобто коли хтось скаже: «Так, це мій син», то це вже мало вважатися за правду, і шукати інших доказів більше не було потреби. У сьогоднішньому Євангелії Ісус хоче використати цю можливість, коли говорить, що Отець через чудеса, що їх дозволяє звершувати Ісусові, засвідчує, що Ісус є Його Сином: «Ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!».

Але все даремно. Коли людина не бажає переконатись у чомусь — ніхто вже її не змусить. В усьому цьому тим що найбільше ображає Господа, є факт, що «коли ж прийде інший у ймення своє, того ви приймете».

Бог зі своєї сторони може провадити з нами дискусію на будь-якому рівні, переконувати нас у різні способи, але чи ми завжди відкриті на прийняття Його правди?

Переглядів: 400 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz