Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш
Оголошення
Святий Іван Павло II, Кароль Юзеф Войтила (1920–2005) — 264 Папа Римський. Останні слова Івана Павла ІІ.: " Не бійтеся! Це час сприятливий, час надії та відваги". "Дозвольте мені вирушити до дому батька".
Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту. УВАГА!!!"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"
Міні-чат
Головна » 2011 » Травень » 23 » Повний текст розмови Папи Бенедикта XVI з космонавтами (+відео)
10:56
Повний текст розмови Папи Бенедикта XVI з космонавтами (+відео)
Шановні астронавти, Я дуже щасливий, що маю цю надзвичайну нагоду спілкуватися з вами протягом вашої місії. Особливо я вдячний за можливість порозмовляти з багатьма вами, оскільки обидві команди зараз присутні на Космічній Станції.
Людство переживає період дуже швидкого розвитку в полях наукових знань та технічних програм. До певної міри, ви наші представники – ініціатори людських дослідів нових просторів та можливостей нашого майбутнього, які виходять поза обмеження нашого повсякденного буття.
Ми усі подивляємо вашу відвагу так само як і дисциплінованість та почуття відповідальності, з якими ви приготувались до цієї місії. Ми переконані, що вас надихають шляхетні ідеали і що ви маєте намір результати ваших досліджень та старань дати у розпорядження всього людства та для загального добра.
Ця розмова дає мені можливість висловити особисте захоплення та вдячність вам і усім тим, хто співпрацює для того, щоб зробити вашу місію можливою, та щоб висловити мої сердечні побажання, щоб це прийшло до безпечного і успішного кінця.
Але оскільки це розмова, не лише я маю говорити. Мені дуже цікаво почути про ваші переживання та роздуми. Якщо ви не проти, я б хотів поставити вам кілька запитань.
Питання перше: З Космічної Станції ви бачите Землю дуже по-різному. Ви пролітаєте над різними континентами та націями кілька разів на день. Я думаю, що для вас є очевидним як ми всі разом живемо на Землі, і наскільки абсурдним є те, що ми боремось і вбиваємо один-одного. Я знаю, що дружина Марка Келлі стала жертвою серйозного нападу і сподіваюсь, що стан її здоров’я надалі покращується. Коли ви розглядаєте Землю згори, чи ви думаєте про те, яким чином нації та люди живуть разом тут внизу, або про те, як наука може посприяти миру?
Відповідь: Насамперед, дякуємо за приємні слова, Ваша Святосте, і дякую за те, що згадали мою дружину Ґаббі. Це дуже хороше запитання: ми облітаємо майже увесь світ і не бачимо кордонів, але в той самий час ми розуміємо, що люди воюють одні з одними, і що в цьому світі є дуже багато жорстокості і це справді дуже неприємна річ. Зазвичай, люди воюють з багатьох різних причин. Як ми тепер бачили на Близькому Сході: це відбувалось заради демократії на певних територіях, але зазвичай люди борються через ресурси. І це цікаво з космосу…на Землі люди часто воюють заради енергетичних запасів; у космосі ми використовуємо сонячну енергію і у нас є паливні відсіки на Космічній Станції. Ви знаєте, знання і технології, які ми використали у Космічній Станції, щоб розвинути продуктивність сонячної сили дають нам досить велику кількість необмеженої енергії. І якщо ці технології можна буде застосувати на Землі, то ми могли б трохи зменшити цю жорстокість.
Друге питання: Одна з тем, до якої я завжди повертаюсь у моїх бесідах торкається відповідальності, яку ми усі маємо відносно майбутнього нашої планети. Я нагадую про серйозний ризик, який загрожує навколишньому середовищу та життю майбутніх поколінь. Науковці кажуть нам, що ми мусимо бути обережними, і також з етичної точки зору ми повинні розвивати нашу совість. Як ви бачите ситуацію на Землі з вашої незвичайної точки огляду? Чи ви бачите знаки або феномени, до яких ми мали би бути уважнішими?
Відповідь: Ваша Святосте, це велика честь спілкуватися з вами і ви праві: тут справді дивовижно вигідне місце спостереження. З одного боку ми бачимо наскільки прекрасною є дана нам планета, але з іншого – чітко видно, якою тендітною вона є. Наприклад, атмосфера. Якщо її оглядати з космосу, то вона завтовшки з папірець. І коли думаєш, що цей тонесенький шар це все, що відділяє кожну живу істоту від космічного вакууму і, що захищає нас, то така думка дуже витвережує. Знаєте, нам здається дивовижним оглядати Землю огорнену темрявою космосу і розуміти, що всі ми тут разом літаємо крізь цей чудовий тендітний оазис у всесвіті, це справді сповнює нас надією. Усвідомлювати, що всі ми на борту цієї дивовижної орбітальної Космічної Станції, збудованої багатьма народами нашого міжнародного товариства, щоб досягти цього величезного подвигу на орбіті. Я думаю це показує, що працюючи разом і допомагаючи один одному, ми можемо подолати багато проблем, які загрожують нашій планеті, можемо вирішити багато викликів, які досягають жителів Землі…це справді чудесне місце для життя і роботи і це прекрасне місце, щоб оглядати нашу дивовижну планету.
Третє питання: Той досвід, який ви зараз переживаєте, є водночас надзвичайним і дуже важливим – але все одно в кінці кінців ви повернетесь на Землю як і всі ми. Коли ви повернетесь, то вас будуть поважати і ставитись як до героїв, які говорять і діють в авторитеті. Вас попросять розповісти про ваш досвід. Яке найважливіше послання ви б хотіли передати – особливо молоді – яка житиме в світі під впливом вашого досвіду та відкриттів?
Відповідь: Ваша Святосте, як зазначили мої колеги, ми можемо дивитись вниз і бачити нашу прекрасну планету Земля, яку створив Бог, і вона є найгарнішою планетою у всій Сонячній Системі. Однак, коли ми дивимось вверх, то бачимо решту всесвіту, і власне решта Всесвіту є там для нашого дослідження. І Міжнародна Космічна Станція є лише одним символом, одним прикладом того, що може зробити людство, якщо конструктивно працюватиме разом. Тому нашим посланням, я вважаю – одним з багатьох послань, але я вважаю, одним із найважливіших – є дозволити дітям нашої планети знати, молоді знати, що існує цілий всесвіт для нашого дослідження. І якщо ми робитимемо це разом, то немає нічого, чого ми б не добились.
Четверте питання: Дослідження космосу є захоплюючою науковою пригодою. Я знаю, що ви встановлювали нове обладнання для подальших наукових досліджень і вивчення радіації, яка надходить з космічного простору. Але, на мою думку, це також пригода людського духа, потужний стимул для роздумів над походженням і долею всесвіту та людства. Віруючі часто вдивляються у безмежні небеса і, роздумуючи про Творця цього всього, їх вражає таїнство Його величі. Саме тому та медаль, яку я дав Роберту (Вітторі) як знак моєї участі у вашій місії, представляє Створення Людини – як зображено на картині Мікеланджело в Сикстинській Каплиці. Посеред вашої напруженої праці і досліджень, чи ви маєте можливість зупинитись і роздумати таким чином – можливо, навіть помолитись до Творця? Чи вам буде легше подумати про ці речі тоді, коли повернетесь на Землю?
Відповідь: Ваша Святосте, жити на борту Міжнародної Космічної Станції, працювати астронавтом на шатлі Союз Станції, є дуже напружено. Але ми всі маємо нагоду, коли наступає ніч, подивитись вниз на Землю: наша планета, голуба планета, є чарівною. Голубий є кольором нашої планети, голубий є кольором неба, голубий також є кольором Італійських військово-повітряних сил, організації, яка дала мені можливість приєднатися до Італійського космічного агентства і Європейського космічного агентства. Коли ми маємо час на те, щоб подивитись вниз, краса, яка є трьохвимірним ефектом красоти планети захоплює наші серця, захоплює моє серце. І я молюсь: я молюсь за себе, за наші родини, за наше майбутнє. Я взяв з собою монету і відпускаю її, щоб плавала навпроти мене, щоб продемонструвати відсутність земного тяжіння. Я дуже вдячний Вам за цю нагоду і хочу передати цю монету своєму колезі Паоло: він повернеться на Землю на Союзі. Я привіз її з собою в космос, а він візьме її з собою на Землю, щоб повернути Вам.
П'яте питання – італійською – до Паоло Несполі: Моє останнє питання до Паоло. Дорогий Паоло, я знаю, що нещодавно померла твоя мати, і коли ти повернешся додому, вона більше не чекатиме тебе там. Ми всі тобі висловлюємо співчуття, я молився за тебе... Як ти пережив цей складний період? Чи на вашій станції ви почуваєтесь віддалені та ізольовані і страждаєте від почуття відокремленості, чи ви відчуваєте спільність між собою і є такою спільнотою, в якій один одному допомагаєте з повагою і любов’ю?
Відповідь: Святіший Отче, я відчував Ваші молитви, Ваші молитви досягають і сюди: це правда, ми поза цим світом, на орбіті Землі, і у нас є одна перевага, що можемо дивитися на Землю й чути все, що відбувається навколо нас. Мої колеги тут, на борту станції – Дімітрі, Келлі, Рон, Александр та Андрей, – стали мені дуже близькими в цей складний для мене момент, дуже напружений, а також мої брати, мої сестри, мої тітки, мої двоюрідні брати, мої родичі були близько до моєї матері в її останні хвилини. Я вдячний їм за все. Я відчував, що я далеко, але водночас – дуже близько, і, звичайно, думка, що ви усі разом зі мною в цей час, було серйозним полегшенням. Я також дякую Європейському космічному агентству та Американському космічному агентству, які надали мені можливість поговорити з моєю мамою в останні хвилини її життя.
Прощальне привітання: Дорогі астронавти, Я щиро дякую вам за цю прекрасну нагоду познайомитись і поспілкуватись з вами. Ви допомогли мені і багатьом іншим людям разом роздумати над важливими питаннями, які стосуються майбутнього людства. Бажаю вам успіхів у вашій праці, а також успіху вашій великій місії на службі науці, міжнародній співпраці, справжньому прогресу і миру в світі. Продовжую слідувати за вами в моїх думках і молитвах та уділяю вам моє Апостольське Благословення…
