Роздуми над Словом Божим на середу V тижня Великого посту

Книга пророка Даниїла переказує слова людей, приречених на смерть:  «Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, і з твоєї руки, а коли ні, то хай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось» (Дан 3, 17-18). Отож їх укидають у вогонь, а цар Навуходоносор каже: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, й не видко на них шкоди; а вигляд четвертого схожий на сина Божого» (Дан 3, 92). То саме цей четвертий, згідно з Дан 3, 95, рятує їх із вогню, а цар заявляє: «Благословен Бог Седраха, Михаса і Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг» (Дан 3, 95).

У розмові з юдеями Ісус стверджує, що Його справжні учні — ті, хто дотримується Його вчення. Замало захопитися Ісусом, потрібно поступово втілювати у своє життя Його слово. Правда Ісуса визволяє від неправедного життя, неналежного мислення, від злого духа, який брехнею спроваджує людину на манівці (пор. Йн 8, 31-32). Правда визволяє з неволі гріха, який, немов павутиння, паралізує людину, зводить її до рівня невільника (пор. Йн 8, 34). У своєму вченні Ісус посилається на авторитет Отця, якого бачить і якого знає, але також вказує на людей, які, на жаль, слухняні сатані (пор. Йн 8, 38.44).

Джерело: CREDO