Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш
Оголошення
Святий Іван Павло II, Кароль Юзеф Войтила (1920–2005) — 264 Папа Римський. Останні слова Івана Павла ІІ.: " Не бійтеся! Це час сприятливий, час надії та відваги". "Дозвольте мені вирушити до дому батька".
Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту. УВАГА!!!"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"
Міні-чат
Головна » 2013 » Березень » 22 » Промова Папи Франциска на аудієнції для представників християнських Церков та інших релігій (повний текст)
09:35
Промова Папи Франциска на аудієнції для представників християнських Церков та інших релігій (повний текст)
Дорогі брати і сестри,
перш за все я дякую за те, що сказав мені мій Брат Андрій. Дякую, дуже дякую!
Для мене це величезна радість – сьогоднішня зустріч з вами, делегатами Православних Церков, Східних Православних Церков і церковних Громад Заходу. Дякую вам за те, що захотіли взяти участь у богослужінні, яке ознаменувало початок мого служіння Єпископа Риму і Наступника Петра.
Учора вранці, під час Служби Божої, у ваших особах я бачив духовно присутніми громади, які ви представляєте. У цьому прояві віри мені видалося, що молитва про єдність між віруючими в Христа звучить ще більш наполегливо і одночасно я побачив в цьому своєрідний прообраз того повного здійснення, яке залежить від Божого задуму і нашої щирої співпраці.
Я починаю своє апостольське служіння в рік, який мій високоповажний попередник оголосив для Католицької Церкви – з воістину натхненним прозрінням – Роком Віри. Цією ініціативою, – яку я хочу продовжити і сподіваюся, що вона стане стимулом для всіх на шляху віри, – він побажав відзначити 50-річчя початку Другого Ватиканського Собору, запропонувавши паломництво до того, що для кожного християнина є головним: до особистих і перетворюючих взаємин з Ісусом Христом, Сином Божим, Котрий помер і воскрес заради нашого спасіння. Саме в бажанні звіщати цей непроминаючий скарб і полягає суть соборного послання.
Разом з вами я не можу забути про те, яке значення мав цей Собор для екуменізму. Мені приємно згадати слова, які Блаженний Іван XXIII, – п’ятдесяту річницю смерті якого ми будемо незабаром споминати, – виголосив у своїй пам’ятній промові на відкритті Собору: «Католицька Церква вважає своїм обов’язком активно діяти заради того, щоб здійснилася велика таємниця тієї єдності, про яку Ісус Христос палко молив Небесного Отця напередодні Своєї жертви; вона насолоджується радісним миром, знаючи, що глибоко з’єднана з Христом у цих молитвах» (AAS 54 [1962], 793). Так сказав Папа Іван.
Так, дорогі брати і сестри у Христі, почуваймося всі глибоко з’єднаними з молитвою нашого Спасителя в часі Тайної Вечері, з Його благанням: ut unum sint, щоб були всі одно. Попросімо Отця Милосердного сподобити нас жити в повноті тієї віри, що ми отримали в дар у день нашого Хрещення, і зробити нас здатними вільно, радісно і сміливо свідчити про неї. Це і буде нашим кращим служінням справі єдності між християнами, – служінням надії для світу, все ще позначеного роз’єднаністю, чварами і суперництвом. Що більше ми будемо вірні Його волі в думках, словах і справах, то більше реально і по суті ми будемо йти до єдності.
Від себе я хочу запевнити, в спадкоємності з моїми Попередниками, у твердому бажанні йти вперед по шляху екуменічного діалогу, і вже зараз дякую Папській Раді зі сприяння єдності християн за допомогу, яку вона продовжить надавати від мого імені в цій благородній справі. Я прошу вас, дорогі брати і сестри, передати моє сердечне привітання і запевнення, що пам’ятатиму в Господі Ісусі Церкви і християнські Громади, які ви тут представляєте, і прошу у вас милості особливої молитви за мене, аби я міг бути Пастирем по серцю Христовому.
А тепер я звертаюся до вас, шановні представники єврейського народу, з яким нас пов’язує особливий духовний зв’язок, оскільки, як стверджує Другий Ватиканський Собор, «Церква Христова визнає, що начала її віри та обрання виявляються, по спасительній таємниці Божій, вже у Патріархів, Мойсея і пророків» (Декларація Nostra aetate, 4). Я дякую вам за вашу присутність і сподіваюся на те, що за допомогою Всевишнього ми зможемо плідно продовжити той братній діалог, якого бажав Собор (там само) і коли дійсно здійснився, принісши чимало плодів, особливо в останні десятиліття.
Я також вітаю і сердечно дякую всім вам, дорогі друзі, що належите до інших релігійних традицій; насамперед мусульман, – що поклоняєтеся єдиному, живому і милосердному Богові, і кличете Його в молитві, – і всіх вас. Я дуже дорожу вашою присутністю: я бачу в ній відчутний знак волі зростати у взаємній повазі та у співпраці заради спільного блага людства.
Католицька Церква усвідомлює важливість зміцнення дружби і поваги між чоловіками і жінками різних релігійних традицій – я хочу повторити це: зміцнення дружби і поваги між чоловіками і жінками різних релігійних традицій – про це свідчить також вельми потрібна і важлива робота, яку здійснює Папська Рада з міжрелігійного діалогу. Вона настільки ж усвідомлює відповідальність, яку всі ми маємо щодо нашого світу, щодо всього Творіння, яке ми повинні любити і берегти. І ми можемо зробити багато для блага найбідніших, найслабших, найбільш страждаючих, щоб сприяти справедливості, примиренню, щоб творити мир. Але, перш за все, ми повинні зберігати живою у світі спрагу абсолютного, не дозволяючи, щоб запанувало одномірне бачення людської особистості, згідно з яким людина зводиться до того, що вона виробляє і споживає: це одна з небезпечних пасток для нашого часу.
Ми знаємо, скільки насильства породила в сучасній історії спроба усунути Бога і божественне з життя людства, і відчуваємо всю цінність свідчення в нашому суспільстві про першочергову відкритість до трансцендентного, притаманну людському серцю. У цьому ми відчуваємо близькість також усіх тих чоловіків і жінок, які, навіть не вважаючи себе прихильниками якоїсь релігійної традиції, все ж таки, усвідомлюють себе в пошуку істини, добра і краси – цієї істини, добра і краси Бога, – і які є нашими цінними союзниками у справі захисту гідності людини, в творенні мирного співіснування між народами і у дбайливому збереженні Творіння.
Дорогі друзі, дякую ще раз за вашу присутність. Сердечно і по-братерськи вітаю всіх.
