Роздуми до Слова Божого на VII Великодню неділю, рік А
Йн 17,1-11а
«Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій Тебе прославив…» У сьогоднішньому фрагменті Євангелія від Йоана чотири рази повторюється дієслово doksadzo (прославляти) й один раз ужито іменник doksa (слава). Ісус усім своїм життям, а особливо своїм Хрестом і Воскресінням, прославив Бога. Прославляти Бога закликає нас усе Писання, це головний мотив псалмів. Щонеділі на Службі Божій співаємо Богу «Слава во вишніх». Однак найдосконаліший спосіб прославити Творця — це своїм власним життям, як Ісус. Святий Іриней Ліонський (ІІ ст.) сформулював цю думку так: «Хвалою Божою є жива людина».
Сьогодні неділя між Вознесінням і Зісланням Святого Духа. Це час очікування на особливий небесний дар, який із групи учнів Христа зробить щось більше, ніж просто гурт однодумців, які розділяють спільне вчення: він створить Церкву. Церква тим і відрізняється від усіх інших земних колективів, об’єднань, що в ній присутній як людський, так і Божий «фактор». Церква буває слабкою, грішною й обмеженою, як і люди, що її складають; однак найважливіша її прикмета — святість, як Святим є Дух, що її оживляє. Церква сьогодні це відображення Божої слави тут, на землі. Чи я як маленька частка цієї Церкви можу сказати про себе, за св. Іринеєм, що у мені проявляється Божа слава?
|