7 січня (довільний спомин)
Майбутній святий народився між 1170 і 1175 роками у давній шляхетній каталонській родині Пеньяфорт, яка була ріднею королям Арагону. З дитинства відзначався запалом до навчання і ніжною любов’ю до Матері Божої. Вже 20-річним юнаком він викладав філософію і право в Барселоні, відбувши навчання в Болонії. Написав найвідоміший на ті часи підручник для студентів юриспруденції. Старався формувати в них не тільки розум, а й серце, вважаючи, що сама по собі освіта нічого не варта без віри, а може виявитись і шкідливою. В 30-річному віці здобув ступінь доктора права в Болонському університеті. Єпископ Барселони Беренгарій запросив Раймунда викладати право у новоствореному закладі для навчання кліру; для викладання в ньому він також запросив домініканців, з якими св.Раймунд заприязнився, повністю сприйняв їхню харизму нести віру через освічене слово і 1222 року вступив в Орден Проповідників.
Раймунд ревно працював над наверненням маврів; зокрема, разом з королем Арагону та св.Петром із Ноласко став співзасновником Конгрегації Пресвятої Діви від Викуплення невільників. Також він працював над глибоким і докладним порадником для сповідників. Папа Григорій ІХ покликав його 1230 року до Рима, іменуючи капеланом Апостольського палацу, пенітенціарієм і своїм особистим сповідником.
На той час нагромадилося чимало різних постанов і правил, визначених єпископами, курією і папами. Весь цей звід документів св.Раймунд опрацював і систематизував. Буллою Rex Pacificus Папа Григорій ІХ промульгував (надав чинності) підготовлений св.Раймундом звід канонів, який відтоді став законом для всієї Церкви і знаний нам як «Декреталії Григорія ІХ».
Повернувшись в Іспанію 1236 року, за два роки св.Раймунд на Генеральному капітулі Ордену Проповідників був обраний його Генеральним настоятелем, прийнявши керування Орденом як його третій Генерал, після св.Домініка і блаж.Йордана Саксонського. З притаманною йому ревністю взявся впорядковувати устави й документи домініканців. Відзначався ревністю в несенні постів та виконанні покутних практик, що не завадило йому прожити сто років. Помер у Барселоні 6 січня 1275 року. Папа Климент VIII канонізував його 29 квітня 1601 року. Раймунд Пеньяфортський є покровителем юристів і знавців канонічного права.
Зображається часто як священик у домініканському хабіті, що пливе на власному плащі – відповідно до легенди про проповідницький шлях всупереч волі короля Арагону, який не хотів давати святому корабель.
|
