Роздуми над Словом Божим на понеділок IV Великоднього тижня

Великий прогрес у житті Церкви відбувся завдяки об’явленню, яке отримав св. Петро, коли Господь показав йому, як приймати до Його Церкви поган, що навертаються до віри. Петро зрозумів: воскреслий Христос прагне, аби як юдеї, так і погани споживали їжу за одним столом і їли те ж саме. Тому що сидіння за спільним столом означає приналежність до однієї сім’ї.

Таку сім’ю Бог створив завдяки жертві свого Сина, завдяки якому всі люди віднаходять шлях до дому Отця Небесного. Ця пасхальна жертва, тобто жертвування себе на смерть і подальше воскресіння, робить Христа брамою для овець. Вівці — це ті, хто слухає голосу Христа воскреслого. Він провадить їх тим само шляхом, що його вже пройшов, від смерті до життя, про що у своєму Євангелії пише св. Йоан (10, 7‑10).

Петро переконався в тому, що настала нова епоха в розвитку Церкви, через те, що Бог послав свого Духа поганам, які увірували в Христа. Завдяки свідченню Петра також і інші апостоли увірували в це, й говорили: «Також і поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя» (Діян 11, 18). Інакше кажучи, також і погани, як раніше юдеї в Єрусалимі у день Зіслання Святого Духа, почули голос Пастиря, Христа воскреслого, й пішли за Ним.

Чи юдеї, чи погани, — усі входять до Церкви однією брамою, якою є Месія Ізраїля. Ті юдеї, хто слухав Петра у день П’ятдесятниці й повірили йому, навернулися від усіх своїх гріхів, а особливо від гріха видання на смерть свого Месії (пор. Діян 2, 36-39). Ті погани, хто слухав Петра у домі Корнилія в Кесарії, навернулися від своїх божків до Бога Живого. Спільне навернення становить початок єдності людей усіх народів, рас і культур. Лише ті, хто навернувся, отримують Святого Духа і право сидіти при спільному столі Христа.

Джерело: CREDO