П`ятниця, 29.03.2024, 16:59


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2012 » Липень » 10 » Секта Догнала нападає на людей
20:15
Секта Догнала нападає на людей


Серед ночi двоє родичiв членiв секти вчинили погром у будинку лiтнiх людей

- Чого вони, пане суддя, напали на нас уночi? Що хотiли: вбити, повiсити, задушити, розп'яти нас? Що хотiли зробити, ваша честь?

Це -- дiалог зi судового засiдання, де минулого тижня розглядали незвичну справу. Тут судили двох людей -- О. Загiрського та В. Веселого. О другiй ночi вони ввiрвалися на обiйстя Ярослави та Петра Хруникiв, побили їм вiкна, намагалися залiзти до їх хати.

Суд ухвалив виплатити потерпiлим -- Ярославi та Петру Хруникам -- чотири тисячi гривень збиткiв.
-- Як почали виламувати дверi, я схопив залiзну трубу i став за дверима, -- згадує подiї тiєї ночi пан Петро. -- То так iз ломами тi сектанти Бога люблять? Якщо б дверi тiєї ночi не витримали, то що було б? Хто в кровi захлинався б: ми чи вони? Я б захищався до останку...

Сектанти, про яких говорить чоловiк, -- це члени секти Догнала. У минулих номерах "Експресу" ми розповiдали про те, що якiсь загадковi люди вбираються в одяг священикiв та монахiв, хоч не мають на це жодних пiдстав. Усi Церкви -- i Православна, i Католицька -- це засвiдчили.

До редакцiї телефонувало багато людей пiсля публiкацiї. Всi, хто стикався з цiєю сектою, говорили одне й те ж: вона дуже небезпечна, вона -- зомбує. Подiбне в Українi було двадцять рокiв тому, коли з'явилось "Бiле братство". Мабуть, саме тому групу Догнала вже йменують "Чорним братством".

I незвичне судове засiдання, якi вiдбувалося в Дрогобичi, -- наслiдок дiй цiєї секти, яка пустила корiння ненавистi та зла в Українi.

А ще декiлька рокiв тому все було зовсiм по-iншому. Родини Веселих, Хруникiв, Загiрських живуть на однiм кутi. Зналися давно. Родичалися, дiтей хрестили. До церкви разом у недiлю ходили. На Пасху пасками дiлилися, на Рiздво колядували на добробут i многiї лiта однi одним. Як добрi сусiди жили. Та три роки тому все змiнилося. Секта провела мiж ними чорну лiнiю розбрату.

-- Оленку нашу сусiдка бачила десь тижнiв зо два тому, а дiточок давно нiхто не бачив. Не знаємо, чи ж живi? Той нелюд, ватажок їх -- Догнал, вчить дiтей бити так, "щоб кров з тiла сикала", -- Ярослава, мати доньки-сектантки, каже, що сама на власнi вуха те чула. Ходила на їх "збори," аби зрозумiти, як доньку звiдти витягнути? -- Отак i говорили: "кров сикала".

Ярослава говорить: "Зомбують людей у тiй сектi. Чи гiпноз, чи то ще якусь бiду використовують, але люди стають як мертвi. Ярославi такi технологiї, як "вплив на масову свiдомiсть" -- невiдомi.

Онукiв своїх Петро з Ярославою не бачили вже два роки: "Старшенького Юрасика приїхали з днем народження привiтати. Петро взяв малого на руки, а тут зять бiжить, слина бризкає, як кинувся до батька i кулаками його в голову, груди, а той малого на руках тримає, боронить, аби вiн не вдарив, тодi вiн до мене -- ногами в голову..." -- плаче мати. Фотографiї пригортає онукiв. Все, що має.



Ще недавно це була щаслива родина. До секти. Нинi Хруники не знають: чи живi їх онуки, зображенi на цьому фото.

Оленка, донька Ярослави, як стала в секту ходити -- матерi цуратися почала. Поставила ультиматум: або приймаєш мою "вiру", або -- не знаю тебе.

Не пiшла мати до сектантiв.

Натомiсть намагалися батьки й викрадати доньку з онуками. Але сектанти ховають.
Зверненнями до рiзних служб родини Хруникiв можна всi стiни в хатi обклеїти. Просять батько з матiр'ю допомогти дiтей їх зi секти вирвати -- нiхто не чує. Мовчать усi. Так, наче немає незрозумiлої секти, що тренує своїх членiв за технологiєю терористiв.

Юрасик, малий внук Ярослави i Петра, як останнiй раз бачили його дiдо з бабою, обвив рученятами шию: "Бабуню, забери, не залишай мене тут". На руках дитяти помiтили дивний шрам-коло: "Дядьо чужий малював у церквi, а менi пекло-пекло".

-- Що то за диявольськi знаки на руках дiтей вони малюють? То так вони в Iсуса вiрять? Не Боговi вони служать, а сатанi, -- плаче над свiтлинами онукiв Ярослава. -- Де нинi Юрасик? Де трирiчна внучка Христинка?

Оленка Губич давно не розмовляє з батьком i матiр'ю. Ранiше ще через записки спiлкувалася, нинi -- нiяк. Сусiди кажуть: "Висохла Оленка на трiску, пожовтiла, почорнiла вся, очi блищать -- як не живi".



Донька-сектантка не розмовляє з татом i мамою. Вони пишуть їй листи.

Виписана Оленка з чоловiком i дiтьми й з власного помешкання у нiкуди. Чи ще хата їх, а чи вже сектантiв -- нiхто не знає.

-- Бабуня Оленчина помирала, а вона на похорон не прийшла. Покiйна так просила її не полишати нашої вiри, нашої церкви. Та донька сказала, що ми не батьки її, а братовi своєму рiдному -- що немає у неї брата.

Догналовi тепер молиться наша доня, -- Ярослава з Петром написали нову заяву в СБУ, щоб депортували громадянина Чехiї Догнала, аби не сiяв зла i розбрату мiж родинами. Аби не калiчив доль i життiв.
...Найцiкавiше, що нападники на судi визнали свою вину.
-- Ми не правi, що вночi й нетверезi пiшли. А знаєте, як то все тодi дiстало? Приїхали iз заробiткiв, а нам жiнки й матерi з ранку до ночi жалiються, що Хруники їх сектантами обзивають. Ото нас зi швагром i понесло. Добре, що все так скiнчилося, а то через тi їх секти могло б лиха бути набагато бiльшого... -- так нинi каже Загiрський, один iз тих, хто нападав на обiйстя Хруникiв уночi.

Але не всi здатнi швидко зрозумiти, в яку халепу потрапляють, наблизившись до секти Догнала.
-- Я з Володимиром, чоловiком Оленки, говорю, а в нього очi як склянi -- нiби нiчого не чує. А тодi якийсь
такий страшний зробився, дивиться повз мене i каже: "Менi видiння у Святому Письмi було про те, що тестя i тещу маю скоро покарати", -- Василь Кiт, який працює разом iз зятем-сектантом Хруникiв на заводi, каже, вiк прожив, а таких слiв недобрих не чув.

Покарати? Знову з iменем Iсуса на устах жертвоприношення?

А в маленькому Дрогобичi ситуацiя сьогоднi напружена. I не лише тут. У сотнях сiл та мiст батьки бояться, аби їх дiти не стали черговими жертвами незрозумiлої секти у чорному. I кажуть, що готовi порубати дверi сектантських домiв сокирами, а ватажкiв секти -- за руки i ноги дотягти до кордону. Якщо СБУ -- боїться.
Але чому таке коїться? I хто привiв цих людей у чорному на нашi землi?

Далi буде.

Редакцiя "Експресу"


"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
Переглядів: 740 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Липень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz