Роздуми над Словом Божим на вівторок XXVIII звичайного тижня, рік ІІ

Господь закликає чистити свою чашу й полумисок ізсередини та давати милостиню… теж ізсередини. Як це розуміти?

Чаша й полумисок — саме ці речі застосовуються у літургії, за їх допомогою здійснюється приношення Богу. «Ця чаша — це новий завіт у Моїй крові, що за вас проливається» (Лк 22, 20). Ще ці речі згадуються в описі кадильного жертовника: «Зробив і посудину, що мала бути на столі: миски, кубки, чаші й жбани зі щирого золота на розливання» (Вих 37, 16).

То яке жертвоприношення зсередини, яку милість я мушу віддавати? Що то за середина, яку я маю очистити? «З глибини взиваю, Господи, до тебе» (Пс 130, 1). Тож дайте милостиню з того, що всередині.

Господь очікує на мою на молитву-жертвоприношення, у якій я складу Йому жертву зі своїх гріхів, слабкостей, жертву мого нутра, серцевини, що переповнена здирством та лукавством. Господь краще за мене бачить, чим наповнене моє нутро, і прагне його очистити, але не може порушити моєї вільної волі. Саме цього Ісус і не дочекався від фарисея; саме такої жертви Він очікує від мене.

Чи я не фарисей у своєму духовному житті? Що маю принести Богу зі своїх потаємних «скарбів» серця, які смердять? «І все у вас буде чисте» — це Божа обітниця. Бог гарантує: якщо я приноситиму Йому в жертву своє нутро, то Він очистить мене всього. Все буде чисте, без винятків, застережень чи обмежень. Діючи таким чином, я зможу очистити своє серце й побачити Бога — «блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт 5, 8). Бог хоче привести нас у такий стан, щоб ми Його могли бачити!