Роздуми над Словом Божим на ІІ неділю після Різдва

Ми переживаємо час Божого народження і роздумуємо над цією радісною таємницею. Сьогодні я хочу поділитися з вами розповіддю про бамбукове дерево мосо.

Мосо — назва бамбука, який росте у Китаї та на Далекому Сході. Коли його саджають у землю, то протягом п’яти років не видно, що він росте. Потім, ніби чарівне, мосо починає рости з неймовірною швидкістю: дві з половиною стопи щодня, і за шість тижнів виростає на 90 стіп. Але це не магія. Стебло цього бамбука починає рости так швидко завдяки міцному корінню, яке воно розвиває протягом перших п’яти років підготовки.

Стопа — це 0,288 метра, тому виходить, що за день бамбук виростає на 70 сантиметрів, а за 6 тижнів — на понад 30 метрів. Я мушу визнати, що це вельми незвичне явище природи мене дуже вражає. Отак і таємничий час прихованого життя Господа Ісуса від Його народження і до початку привселюдної діяльності можна назвати часом запускання коренів Його Людства у глибінь Божої слави. Ця слава раптово проявляється нам після 30 років Його прихованого життя (як і бамбук починає рости через п’ять років гаданої неактивності), тоді, коли відбувається Його Хрещення у Йордані та Об’явлення у Кані Галілейській. Життя Господа Ісуса, як і таємничий розвиток бамбука мосо, стає прикладом для нашого життя, щоб і ми мовчки слухали Слово і споглядали Його Тіло, аби дедалі глибше запускати наші духовне корені у Божу любо і Божу мужрість — а це значить, у Божу славу, аби зі щедрого дару Божого народження ми розквітали і ставали даром для наших ближніх.