Роздуми над Словом Божим на вівторок IV Великоднього тижня

Ісус — Добрий Пастир очікує, що Його вівці матимуть вуха, відкриті на Його голос, і слідуватимуть за Ним. Слухання Ісуса і слідування за Ним стає умовою входження в істинну спільність із Богом і отримання дару вічного життя. Текст Йоана відкриває нам глибоку правду про необхідність співпраці людини з Богом у справі спасіння. Пізнання овець Богом і обдарування їх вічним життям неможливе без відкритих вух і без крокування шляхом Господа . «Бог відкупив нас без нас, але Він не може спасти нас без нас» (святий Августин).

У глибокій спільності з Богом ніхто і ніщо не в змозі убити життя, яке переступає пороги смерті. Ісус виразно говорить про це своїм учням: не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєні (Мт 10, 28). Вівці зі стада Ісуса дістають запевнення, щоб вони не загинуть навіки. Рука Сина разом із рукою Отця обіймає з любов’ю овець, які слухають і слідують за Добрим Пастирем. Тільки в такий спосіб може бути реалізована в житті найважливіша Божа заповідь любові, через освячення , істину і свободу.

Єдність Отця і Сина є взірцем для віруючих у прагненні побудувати мости примирення й створити простір єдності. Спільнота між братами тільки тоді справжня, якщо вона на взірець спільноти Отця і Сина в силі Святого Духа спирається на жертовній любові, службі і правді. Тільки тоді вівці, дивлячись на свого Пастиря, бачать Його і, слухаючи свого Пастиря, чують Його