Продовжуємо знайомити читачів зі «святими з-поза звичного календаря». Сьогоднішній день, 8 жовтня, перебуває під покровительством св. Артемона.

Священномученик Артемон, пресвітер Лаодикійський, народився в першій половині III‑го століття в Лаодикії Сирійській, від християнських батьків. З юних років він присвятив себе служінню Церкві. У 16-річному віці святий був поставлений читцем і в цьому званні трудився протягом 12 років. За ревність до Божественних служб святитель Сисиній возвів його в сан диякона на наступні 28 років, після чого Артемона висвятили на пресвітера. У цьому сані святий Артемон служив Церкві Божій 33 роки, проповідуючи християнську віру серед язичників.

Коли імператор Диоклетіан (284 —305) почав жорстоке гоніння християн, святий Артемон був уже старий. Імператор видав указ, щоб усі християни принесли жертви ідолам. Святитель Сисиній, дізнавшись про швидке прибуття в Лаодикійську область воєначальника Патрикія, разом зі священиком Артемоном прорвалися до храму богині Артеміди, де розбили і спалили ідолів.

Потім святитель Сисиній і святий Артемон зібрали паству в церкві і гаряче переконували християн залишатися стійкими у вірі та не боятися погроз мучителів.

Прибувши до Лаодикії, Патрикій влаштував п'ятиденні торжества на честь язичницьких богів, а потім попрямував до храму Артеміди для принесення жертви. Дізнавшись, хто зруйнував капище, із загоном воїнів попрямував до церкви, де молилися християни. Не дійшовши до церкви, Патрикій відчув, як його раптом обсипало морозом, а потім жаром, так що його довелося ледь живого внести до найближчого будинку. «Християни прокляли мене, і це їхній Бог мене мучить», — сказав він наближеним. Благання Патрикія до ідолів не полегшили його страждань. Тоді він послав гонця до святителя Сисинія і просив його допомоги, обіцяючи в подяку зробити золоту статую єпископа. Святитель відповів: «Золото твоє нехай буде з тобою, а якщо хочеш зцілитися, увіруй в Христа».

Патрикій злякався смерті й оголосив, що вірує в Христа. Завдяки молитвам святителя Сисинія хвороба залишила його. Але чудо не змінило черствої душі язичника. Хоча він не завдав шкоди святителю Сисинію, проте вирушив виконувати імператорський указ щодо інших християн у місті Кесарії. По дорозі він зустрів старця, за яким йшли попарно шість диких ослів і два олені — це був священик Артемон.

На питання Патрикія, як він зміг повести за собою диких звірів, святий Артемон відповів, що Христовому Імені кориться все у світі і для істинної віри в Христа немає нічого неможливого.  

Патрикій дізнався від язичників, що побачений на шляху старець — той самий Артемон, який зруйнував капище Артеміди. Він наказав схопити його і відвести до міста Кесарії.

Святий Артемон без страху рушив за воїнами, а тваринам наказав іти до святителя Сисинія.

Один з оленів, отримавши від Бога дар слова, розповів святителю, що трапилося зі святим Артемоном. Святитель послав йому в Кесарії благословення та просфору через диякона.

У Кесарії Патрикій викликав святого Артемона на суд і став примушувати його принести жертву в капищі Асклепія. У тому капищі жило безліч отруйних змій і жерці ніколи не відчиняли дверей, не принісши попередньо жертву ідолу. Але святий Артемон, закликавши Ім'я Ісуса Христа, без усякого страху увійшов до храму і вивів звідти безліч змій. Язичники кинулися втікати, але святий зупинив їх і своїм подихом повбивав змій. Один з віщунів, Віталій, увірував у Христа і просив святого Артемона хрестити його.

Патрикій думав, що святий Артемон повбивав змій ворожбою, і знову почав допитувати його і катувати. У той час до Кесарії прибіг олень, що говорив зі святителем Сисинієм. Олень став лизати стопи мученика, а потім, знову отримавши від Бога дар слова, викрив Патрикія, передбачивши йому швидку смерть у киплячому казані. Патрикій злякався, що дива, які звершує святий Артемон, привернуть до нього ще більше народу, та наказав стратити святого.

Величезний казан наповнили киплячою смолою. Воїни повинні були вкинути туди святого Артемона. Але коли Патрикій під'їхав на коні до казана, бажаючи перевірити, чи кипить смола, двоє Ангелів, у вигляді орлів, схопили і кинули його в казан, а мученик Артемон залишився живим. За молитвою святого з землі вийшло джерело, в якому він хрестив жерця Віталія та багатьох язичників, що ввірували у Христа. Наступного ранку святий Артемон причастив новохрещених Святих Тайн.

Єпископ Кесарійський прийшов вітати святого Артемона. Він зазначив місце, де страждав мученик, і згодом заснував тут церкву. Багато хто з охрещених були висвячені на дияконів і священиків, а Віталій поставлений єпископом Палестинським. Священномученик Артемон, за покликом Божественного голосу, пішов із проповіддю Євангелія до Асії, в селище Вулі. По дорозі його забрав Ангел і переніс у відкрите йому у видінні селище. Там він багатьох навернув до віри в Христа. Помер від рук язичників, які відтяли йому голову.

На фото: зруйнований храм Артеміди

Джерело: CREDO