Субота, 19.08.2017, 22:32


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Наш час
Яндекс.Погода

Міні-чат
200














Головна » 2017 » Серпень » 8 » Святий Домінік, пресвітер
14:06
Святий Домінік, пресвітер

8 серпня (обов’язковий спомин)

Засновник Ордену Проповідників, св.Домінік (1170–1221) народився у Старій Кастілії, в сім’ї Фелікса де Гусмана (з наголосом на «а», Domingo de Guzmán Garcés) і Хуани де Аса (Juana de Aza), беатифікованої 1828 року. Родина була справді побожна, двоє братів Домініка (Антоніо і Манес) стали священиками, а Манес також проголошений блаженним (1834). З цієї прекрасної сім’ї походить той, хто ночами плакав перед вівтарем: «Боже, що буде з грішниками?» Життєпис св.Домініка загалом відомий не менше, ніж його «духовного співбрата у відновленні Церкви» – св.Франциска. З дитинства він був побожний, знаки й чудеса супроводжували його ще до народження; відомий символ Ордену Проповідників – пес із палаючим смолоскипом у пащі – походить зі сну-видіння, який мала донна Хуана, коли носила сина під серцем. Їй наснилося, що вона народила собаку, який побіг усім світом, запалюючи його смолоскипом. Тлумачення для нас очевидне: Домінік «запалив світ» проповіддю Слова. Як священик, шанований канонік, він супроводжував свого єпископа Дієго де Асеведо в дипломатичній місії, коли єпископові Осми дісталося від кастільського короля доручення поїхати посватати принцесу Данії. Зі шлюбних планів короля нічого не вийшло, а ось Домінік, вийшовши з побожного, але «маленького» життя в Осмі, побачив, як сильно поширені єресі серед людей, і запалав бажанням змінити це становище. Кожен час має свої проблеми та обмеження; освічений і розумний Домінік побачив, що людям потрібно пояснювати, в чому саме помиляються альбігойці, але в той час право проповідувати мали тільки єпископи. Саме тому створення Ордену Проповідників, у якому проповідь була обов’язком кожного брата, стала для Церкви ХІІІ ст. революцією. Ну і додати до цього, що створювався жебручий орден – всупереч усім уявленням про монаше життя, за якого існували монастирі з «інфраструктурою», володіннями для прокорму монахів… Та ще й орден жебручих мандрівних братів, які мали вільно ходити з місця до місця і проповідувати! «Розрив шаблону» був повний. Але й проблеми були такі серйозні – єресь охопила всю південну Францію та північ Італії, – що Папа Інокентій ІІІ дав згоду на затвердження Уставу нового Ордену. Це відбулося 1216 року, тож незабаром домініканці відзначатимуть 800-річчя свого Ордену. Письмове повне затвердження відбулося 1218-го (Папа Гонорій ІІІ), а 1220-го дістала папське затвердження жіноча гілка Ордену. Хоча, якщо підходити історично, то найпершим домініканським монастирем був власне жіночий – 1206 року, в Пруйлі. Яцек Салій ОР, один із найвідоміших нинішніх домініканців, сказав, що підставою виникнення Ордену він вважає співчуття. Домінік пройнявся співчуттям до людей, які згубилися в єресі й ризикували своїми душами; так само згаданий жіночий монастир постав через співчуття до дівчат та жінок, яким буквально не було куди податися й де жити у ворожому, альбігойському оточенні, яке відмовлялося від тих, хто покинув його. (Так завжди з сектами: доки слухаєш, то все медом мазане; а як спротивишся – то сатана показує своє справжнє обличчя.) Що ж стосується Альбігойських війн та історичної «провини» домініканців як найчастіших учасників судів інквізиції, то, по-перше, сам Домінік участі у цих війнах не брав і дуже переживав через те, що діялося; а по-друге, питання з інквізицією далеко не таке однозначне, як це випливає з радянських підручників. Наразі достатньо зауважити, що ці суди, впровадивши римське право на розбурхану європейську територію, стали серйозним кроком уперед у тогочасному законодавстві, яке катувало, убивало і відбирало майно в людей так, як того хотілося конкретному місцевому володарю. Мандрівний проповідник, який не мав своєї келії ні в одному монастирі, а спав потрошку просто на сходах вівтаря, св.Домінік помер у 51 рік, виснажений трудами. І саме після його смерті ім’я Домінік («Господній») стало у світі популярне.   Зображається у домініканському вбранні (білий хабіт, чорний плащ). Його атрибути – шестипроменева зірка (за легендою, сяяла на чолі новонародженого), лілія – символ чистоти, книга, пес, розарій.
Джерело: CREDO

Переглядів: 6 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту




























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz