Четвер, 28.03.2024, 20:24


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2018 » Серпень » 5 » Святий Йоан Марія Віанней, пресвітер
23:06
Святий Йоан Марія Віанней, пресвітер

4 серпня (обов’язковий спомин)

Під час Року Священства, який відзначався в Католицькій Церкві 2009-2010, тобто зовсім недавно, біографію і проповіді св.Жана-Марі Віаннея (1786–1859) ми б мали знати напам’ять. Наскільки глибока наша пам’ять? Найбільше, що про нього відомо, – що він був «узятий від овець», як пастух Давид; не мав освіти й мав через це клопоти (навіть не міг скласти необхідні для свячень іспити, бо не знав латини); відправлений служити в маленьке село Арс, став «сповідником усієї Франції» і спромігся навернути тисячі. В принципі, цього достатньо. Набагато більше, ніж учених ступенів, докторантури по закордонних університетах та інших… еее… способів мірятися, хто крутіший. Простий нормальний християнин цінує священика, який вчить про священство і Христа самим собою. Так, як це робив, наприклад, святої пам’яті єпископ Кам’янець-Подільський Ян Ольшанський, який приходив у ранкові години в порожній храм і молився, лежачи хрестом, за відновлення віри й Церкви на сплюндрованих радянських землях. Чи гоніння за «великої» французької революції чимось принципово відрізняються від атеїстичних наслідків жовтневого перевороту в Росії, гучно названого революцією? Хіба що тим, що у Франції були гільйотини, а Росія мала Сибір і Казахстан. Як написав про о.Віаннея французький поет і драматург Анрі Геон, «він навертав усіх, хто приходив до нього, і якби не помер, то навернув би всю Францію. Він зцілював духовні й тілесні недуги. Він читав у серцях, як у книжці. Пресвята Діва приходила до нього, а диявол влаштовував підступи, та не зміг завадити йому стати святим. Він став каноніком, потім – кавалером Ордену Почесного Легіону; потім його вважали святим. Але доки він був живий, то так і не зрозумів, чому. І це найкращий доказ того, що він справді заслужив цю славу». Арський пастир жив суворо: не мав вигідного побуту, спав по кілька годин на голих дошках, їв якусь дещицю, можна сказати, постійно постив, – а людей приймав усім серцем і ділився всім, що мав. Навряд чи він би засудив тих, хто має дорогі годинники і їздить на «майбахах», бо він не судив нікого; але напевно б не зрозумів, як це так. У його церкві (в Церкві з великої літери), у його серці й парафії був присутній живий Христос, а все решта видавалося непотрібним. І, власне, було непотрібним. Його звуть «мучеником конфесіоналу»: люди йшли з розкаяннями, за наверненням, а він їх примирював з Богом. Тисячі, сотні тисяч. Загалом за 41 рік його пастирського служіння через Арс пройшло близько мільйона душ… Триста священиків і шість тисяч вірних узяли участь у його похороні. Беатифікований 1905-го, канонізований 1925-го і проголошений покровителем настоятелів 1929 року. Папа Йоан ХХІІІ оприлюднив 1959 року енцикліку Sacerdotii Nostri Primordia, присвячену цьому священику. Загалом беручи, папи не пишуть енцикліки з приводу якогось окремого пресвітера… Але це той пастир, який сказав: «Залиште парафію на десять років без священика, і люди почнуть поклонятися звірям». Арський пастир – не тільки приклад, яким священик має бути для людей (і Бога). Це ще й приклад того, що Бог милостивіший, ніж про Нього думають. Суворість Віаннея до себе, його спроби втекти подалі, бо він був переконаний, що невмілий, негідний, непідходящий, – були не тільки наслідком його пошани до величі священства та містичного спілкування із Всемогутнім. Це ще й спадок янсеністського виховання, вчення про суворість і рідко вділювану Богом благодать. А хто не має цієї наперед визначеної благодаті, про того й говорити нема що… Але Бог вивів о.Віаннея з цього духовного глухого кута, показуючи й підтверджуючи, що шлях для спасіння й радості не закритий ні для кого. Бо Він «не є Богом мертвих» – тобто тих, хто живе за частоколом правил, – але живих. Він Бог Живий, який спасає, і робить це постійно, і радіє Життю.   В іконографії зображається в духовному вбранні, часто зі стулою на шиї, знаком сповіді, та в оточенні дітей.
Джерело: CREDO

Переглядів: 337 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz