28 Грудня, свято

Дворічним і навіть молодшим хлопцям, вбитим у Віфлеємі і його околицях за наказом царя Ірода, св. Іриней, св. Кипріян, св. Августин та інші отці Церкви дали звання мучеників. Їх культ датується від І століття після народження Христа.
Серед Євангелістів, тільки св. Матей передав нам інформацію про цю подію (Мт 2, 1-16). Вирок смерті для немовлят видав Ірод Великий, цар юдейський, дізнавшись від волхвів, що народився Месія, очікуваний єврейським народом. Побоюючись, щоб Ісус не забрав у нього і його нащадків володарювання, він хотів у підступний спосіб позбутися Ісуса.
В часи Ірода існувало переконання, що все в державі є власністю правителя, і люди також, над якими правитель має право життя і смерті. Якщо йому перешкоджають, загрожують його життю чи правлінню, то він може без докорів совісті, підступним чином їх позбутися. Історія підтверджує, що Ірод був дуже амбітний, владолюбний і підозрілий. Бо сам прийшов до престолу по трупах, і тільки завдяки терору затримався при владі. Він був сином Антіпатра, полководця Ідумеї. За мету поставив собі володарювання. Тому віддався цілковито на службу римлянам. Завдяки їм, як язичник отримав панування над Святою Землею і єврейським народом з титулом короля. Ці і багато інших фактів вказують на те, ким був Ірод, і чим було для нього позбавлення життя кількох десятків дітей.
Дослідники Біблії замислюються над тим, скільки могло бути цих дітей? Віфлеєм в ті часи міг нараховувати близько 1000 жителів. Немовлят до двох років у такій ситуації могло бути близько 100; хлопчиків -  50. Це число, швидше за все, максимальне і його потрібно, ймовірно, зменшити. Деталь, що Ірод відзначив вік дітей, засуджених до смерті, є для нас настільки цінна, що дає нам змогу приблизно визначити час народження Ісуса Христа. Господь Ісус міг мати вже близько року. Ірод забажав для "своєї безпеки" вік жертв завищити.
Шановані як flores martyrum - первоцвіти мучеництва, немовлята не віддали свідомо своє життя за Христа, але, безсумнівно, віддали їх із-за Нього. Вони перемогли світ і отримали вінець мучеництва, не пізнавши зла цього світу, спокус тіла і підступу сатани.
Іконографія часто використовує цю драматичну тему та дає багато можливостей художникам. Тому серед художників і скульпторів, які створили картини, що зображують "Побиття немовлят", фігурують, зокрема: Джованні Франческо Карото, Нікола Пуссен, Ґвідо Рені, Дюрер, Романіно, Пітер Брейгель, Бартоломео Шедоні, Рубенс і багато інших. В Падуї, в базиліці св. Юстини, а також в декількох інших храмах, ви можете побачити "реліквії" немовлят. Вони, очевидно, не відповідають дійсності, але доводять, наскільки великий в історії Церкви був культ святих немовлят.