Сьогодні, у понеділок після П’ятидесятниці, римо-католики відзначають свято Пресвятої Діви Марії, Матері Церкви.

Історія цього свята тісно пов’язана з ІІ Ватиканським Собором (1963-1965). Цей Собор особливим чином роздумував над таємницею Церкви. У цьому контексті багато учасників Собору домагалось, щоб урочисто приписати Марії титул Матері Церкви. Особливий голос мав польський кардинал Стефан Вишинський та інші польські єпископи. Цей постулат був висунутий у контексті атеїстичного гоніння Церкви в соціалістичному блоці. У проголошенні Марії Матір’ю Церкви, отже, йшлося б про благання заступництва Марії у таких намірах: дарування Церкві свободи культу, збереження моральності, визнання прав Церкви, осягнення Її єдності, обдарування світу миром. Хоча Собор не проголосив урочистого титулу Матері Церкви, проте вчення про материнство Марії щодо Церкви знайшло своє віддзеркалення у соборових документах.

Встановленню свята Марії, Матері Церкви, посприяло урочисте проголошення Папою Римським Павлом VI марійного титулу Матері Церкви під час промови на закриття ІІ Ватиканського Собору 21 листопада 1964 року. На сьогодні це свято не є загальноцерковним. У Польщі та Україні його відзначають у понеділок після П’ятидесятниці.

Те, що Марія є Матір’ю Церкви, означає для нас, що Вона є нашою заступницею, Вона веде нас до Ісуса, до спасіння в Христі, оберігає нас своєю материнською опікою і молитвою. Материнство Марії щодо Церкви спонукає кожного віруючого до наслідування Її віри, надії та любові.

За матеріалами: Костянтин Морозов OFMCap, «Літургійний рік»