Роздуми над Словом Божим на Стрітення Господнє
«А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом» (Лк 2, 22). Господь відвідує свою Святиню. Пророк Малахія говорить про цей день як день суду й віднови. Однак Ісус прибуває до Храму як маленька, слабка дитина. Прибуває не для того, щоб судити тих, хто зламав право, але для того, щоб самому, як людина, піддатися послухові Отцеві, перед яким ми були неслухняні. Приходить, щоб сплатити наш борг, жертвуючи себе Тому, котрий обдаровує нас усім. Коли людина стає перед Богом, Він повертає її саму собі.
Назва сьогоднішнього свята — Стрітення (зустріч), походить від двох грецьких термінів: хипапанте і хеорте ту катарісму, що означає «свято зустрічі та очищення», зустрічі з Ісусом Христом, який приходить, щоби нас спасти і очистити.
Традиційно цей день називається також днем Божої Матері Громничної. Таким чином підкреслюється факт принесення Марією малого Ісуса до храму. Обряд посвячення свічок-громниць, особливо момент, коли їх запалюють, є подякою, скерованою до Христа, який стверджує про себе: «Я — світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йн 8, 12). Світло є також вираженням сяйва живої віри, світіння, яким ми повинні горіти, йдучи на зустріч із найдосконалішим Світлом. Ніхто інший не може пробити темряву гріха, як тільки Світло, яким є Ісус. Це Світло своїми руками подає нам сьогодні Марія, яка першою його несла, захищала, і в Його сяйві жила в Назареті.
|
